Заблоковані порти, обстріли зерносховищ, вивезення українського врожаю в росію, знищена логістика, заміновані поля. Здавалося б, за таких умов розвиток сільського господарства України, частка якого в рік перед повномасштабним вторгненням була найвищою у ВВП серед усіх секторів економіки, неможливий.
Цифри дійсно невтішні: від 2022 року посівні площі в Україні скоротилися на 25%. Агросектор України за два з лишком роки від початку широкомасштабного вторгнення зазнав збитків на понад 11 мільярд доларів. І ця сума продовжує зростати, заявив виконуючий обов’язки міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.
Та без перебільшення можна сказати, що на нашу країну розраховує весь світ. Внесок України у світовий продовольчий ринок у 2021 році був еквівалентний харчуванню 400 мільйонів людей, не рахуючи населення самої України. Якби не повномасштабне вторгнення, до 2030 року планувалося збільшити цей показник до мільярда людей. На агропродовольчу продукцію припадала найбільша частка загального експорту України — до 41% за рік.
Тим не менш, навіть в умовах війни агросфера України продовжує функціонувати. «Накипіло.Освіта» розбиралася, з якими труднощами стикаються українські фермери та чи можливе відновлення галузі.
Розміновували поля та працювали під обстрілами
Віталій Кабак має фермерське господарство на Миколаївщині. Під обробітком — 350 гектарів. У намаганнях врятувати врожай комбайнери кілька разів потрапляли під обстріли. На щастя, все обійшлося.
До листопада 2022 року землі перебували на лінії зіткнення. Коли ж українська армія відігнала росіян, виявилося, що поля фермера вкриті частками ворожих снарядів. Чого тут тільки не було: уламки снарядів від «Градів», авіа- та касетні снаряди й багато іншого.
«Ми не чекали на саперів, бо це було б дуже довго. Ми самостійно виїжджали на поля, дивилися, чи не валяються “пелюстки”, де є нерозірвані касетні снаряди, а де стирчать залишки РСЗВ. Ми все фотографували, відсилали ДСНС — а вони нам повідомляли, чи можна самостійно це прибрати. Усе небезпечне вони підривали на місці, решту ми повивозили самостійно», — розповідає Віталій.
Фото: залишки снарядів, які Віталій Кабак знайшов на полях свого господарства, коли українська армія відігнала окупантів
Про 2022 рік Віталій згадує, наче все відбувалося не з ним.
«Не розумію, як ми все витримали, як змогли посіяти наступний урожай. Адже у 2022 році логістики не було взагалі. Порти не працювали, а в Ізмаїльському та Ренійському портах пшеницю приймали за безцінь. Ми несли колосальні збитки, але продавали пшеницю, бо в будь-який момент по зерносховищу міг прилетіти снаряд, і ми б взагалі нічого не отримали. Це був найважчий період», — згадує фермер.
Утім, тоді він відчував підтримку держави: банки пішли на реструктуризацію боргів, були податкові канікули. Теперішню ситуацію він характеризує як набагато стабільнішу: логістика нормалізувалася, порти працюють, хоча ціни все ще непередбачувані.
Попри складнощі, перспективи розвитку є
Олександр Колодій — фермер, працює на території Димерської громади на Київщині. У 2022 році він поніс збитки у мільйон гривень через окупацію. росіяни мародерили підприємство, вкрали паливно-мастильні матеріали, запчастини, пошкодили гранатою комбайн.
Наразі у фермера під обробітком приблизно 800 гектарів. Він вирощує і розповсюджені в Україні соняшник, кукурудзу, сою, і нішеві культури: дині, кавуни. Ще до великої війни Олександр один з перших в Україні заклав промислові плантації обліпихи. Нині він розвиває ягідний напрямок: у 2023 році висадив ожину, малину, розпочав виробництво ягідних чаїв NATUROVY. У планах — додати виробництво пастили.
Олександру теж довелось звільняти поля від залишків снарядів. А зараз час від часу комбайнери знаходять частини шахедів і ракет, які збивають над Україною наші воїни ППО. Утім, найголовнішою складністю цьогоріч фермер називає брак робочої сили.
«Багато людей виїхали з громади або мобілізувалися. Доводиться шукати працівників в інших селах. Я для цього організував автобус, який привозить людей на роботу й додому. Питання частково вирішили за рахунок переселенців: наприклад, на виробництві працює технолог із Соледару», — розповідає Олександр.
До повномасштабного вторгнення ситуація була стабільнішою, а тепер багато факторів впливає на ціни. І саме маленькі та середні фермери найбільше відчувають цей вплив, зазначає Олександр.
Позитивну роль грають програми підтримки фермерів від міжнародних організацій. Господарства Олександра та Віталія Кабака отримали насіннєвий матеріал і добрива від Всеукраїнської асоціації громад у рамках проєкту «Згуртовані громади», який реалізується за підтримки Програми USAID з аграрного та сільського розвитку.
Цьогоріч аналогічну допомогу отримали 146 фермерів із Донецької, Запорізької, Миколаївської та Херсонської областей.
Держава підтримує грантами
Нішеві напрямки розвитку агросфери підтримує й держава. Від 1 липня 2022 року діє урядова грантова програма, яка передбачає підтримку малого і середнього бізнесу. Серед її переваг — можливість створити чи розвивати власний бізнес за напрямками «Своя справа», «Свій сад», «Своя теплиця», «Новий рівень».
За даними Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики, з початку 2024 року держава вже виплатила понад 280,9 мільйона гривень грантів 65 виробникам. Зокрема на сади виплачено 193,4 мільйона гривень 47 господарствам. Ще 18 отримали 87,5 мільйона гривень на теплиці.
Грантова програма зі створення або розвитку садівництва дозволяє залучити від 140 до 400 тисяч гривень за гектар. Площа території саду має бути від 1 до 25 гектарів.
Від початку дії програми виплачено 985,9 мільйона гривень 220 суб’єктам господарювання. Зокрема, 730,5 мільйона гривень отримали 171 господарство на розвиток садівництва, ягідництва і виноградарства та 255,4 мільйона гривень — 49 підприємств на теплиці.
Експорт налагодили завдяки «українському коридору»
Україна традиційно експортує зернові та олійні культури та багато іншої продукції. Наша держава займає четверте місце в світі з експорта кукурудзи, перше — соняшникової олії. Вона по праву вважається однією з провідних країн у гарантуванні світової продовольчої безпеки.
Тож світ потребує українських товарів, а Україна — валютних надходжень. Незважаючи на російську агресію, нашій країні вдалося збільшити обсяги експорту в порівнянні з минулим роком.
За даними Держмитслужби, станом на 23 серпня 2024/25 маркетингового року Україна експортувала 6,385 мільйона тонн зернових і зернобобових культур. Торік на цю дату експорт складав майже вдвічі менше: 3,832 мільйона тонн.
Значною мірою цьому сприяв новий морський коридор уздовж східного берега Чорного моря, що запрацював із середини вересня після розриву «зернової угоди». Це збільшило показники експорту аграрної та іншої продукції на 20%. При цьому єдиним гарантом безпеки судноплавства в Україні є Збройні сили України — на відміну від попереднього «зернового коридору». Угода щодо нього була підписана за участю ООН, Туреччини, України та росії, де гарантом безпеки виступала ще і рф.
«На відміну від “зернового коридору”, українським морським шляхом можна транспортувати не лише аграрну продукцію. Є ряд інших переваг: зокрема, Україна самостійно контролює ситуацію з експортом, що є одним із найголовніших чинників економічного відродження», — повідомляється на сайті Міністерства відновлення.
За рік роботи «Українського коридору» 2 379 суден експортували українські вантажі до 46 країн світу. Загальний вантажообіг склав 64,4 мільйона тонн, із яких 43,5 мільйона тонн — продукція українських аграріїв.
«Насіння Перемоги» — у громади
Через зруйновані мости, дороги, постійні обстріли під загрозою опинилися ланцюги поставок. Тож людям необхідно забезпечувати себе, вважають у Всеукраїнській асоціації громад. Саме тому вже третій рік поспіль в Україні триває проєкт «Згуртовані громади», в рамках якого насіннєвий матеріал отримують не тільки фермери, але й домогосподарства.
«Ідея проєкту виникла на початку повномасштабного вторгнення, у березні, коли громади потребували допомоги. Важливо було підтримати людей не лише продуктами, медикаментами чи засобами гігієни, а й насінням. Це за зразком Другої світової війни, коли люди об’єднувалися та саджали овочі навіть на клумбах, аби забезпечити себе їжею», — повідомила заступниця виконавчого директора Всеукраїнської асоціації громад Надія Слюсарчик.
На ініціативу відгукнулись компанії «Байєр», Syngenta, Enza Zaden. Насіння передають по всій Україні, але в пріоритеті — громади, які були деокуповані або постраждали від бойових дій. Асоціація збирає заявки, потім отримує насіння від компаній і передає його громадам. Ті своєю чергою розподіляють насіння серед домогосподарств.
У Магдалинівській громаді Дніпропетровської області зібрали тонну огірків із насіння, яке отримали в рамках проєкту «Згуртовані громади». Джерело: Всеукраїнська асоціація громад
За словами пані Надії, попит на таку допомогу серед українців не зменшується. Якщо торік приблизно 50 тисяч домогосподарств отримали насіння, то в 2024-му цей показник збільшився до 200 тисяч домогосподарств у 526 громадах. Людям роздали понад 10 тонн насіння томатів, огірків, моркви, кабачків, дині, кавунів та інших культур.
Обкладинка: Медіагрупа «Накипіло»
Ми створили цей матеріал як учасники мережі «Вікно Відновлення». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.
