Попри повномасштабне вторгнення, Україна продовжує процес євроінтеграції. Що Україна вже виконала, які вимоги попереду, які з них пов’язані з відновленням та як журналістам слідкувати за перебігом подій вступу до ЄС — досліджуємо ці питання разом із платформою «Вікно Відновлення».
Ключові етапи процесу
28 лютого 2022 року — Україна подає заявку на членство в Європейському Союзі (ЄС).
1 березня 2022 року — Європейський парламент рекомендував зробити Україну офіційним кандидатом на членство в ЄС.
8 квітня 2022 року — президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн передала президенту Зеленському опитувальник щодо членства в ЄС.
17 квітня 2022 року — Україна завершила роботу над першою частиною опитувальника.
9 травня 2022 року — Україна завершила роботу над другою частиною опитувальника.
17 червня 2022 року — Єврокомісія оприлюднила висновки, де заявила, що Україна може стати членом ЄС.
23 червня 2022 року — Європейська рада надала Україні статус країни-кандидатки.
14 грудня 2023 року — Європейська рада прийняла рішення про відкриття переговорів з Україною про вступ.
25 червня 2024 року — ЄС офіційно відкрила з Україною переговори про вступ.

Далі Україна має адаптувати своє законодавство до законодавства ЄС. Після виконання всіх вимог Єврокомісія буде оцінювати готовність країни до вступу й оприлюднить свій висновок. На базі цього Європейська рада і Європейський парламент ухвалять рішення про закриття переговорів з Україною. Останній етап — підписання та ратифікація угод про вступ між Україною та всіма членами ЄС.
Які загальні вимоги?
Є сім основних вимог до вступу України в ЄС.
- Реформа Конституційного суду. Україна має впровадити нову процедуру відбору суддів. Вона повинна включати попередню перевірку доброчесності та професійних якостей відповідно до рекомендацій Венеційської комісії.
- Судова реформа. Україна має сформувати склад Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який буде вважатися доброчесним.
- Боротьба з корупцією. Україна має призначити керівника САП і директора НАБУ.
- Боротьба з відмиванням коштів і правоохоронна реформа.
- Запровадження антиолігархічного закону, який відповідатиме рекомендаціям Венеційської комісії.
- Ухвалення закону про медіа, який буде узгоджений з аудіовізуальною директивою ЄС.
- Реформа законодавства щодо національних меншин, яку потрібно завершити відповідно до рекомендацій Венеційської комісії.
У листопаді 2023 року Єврокомісія опублікувала звіт щодо прогресу України у виконанні цих вимог. У ньому також йдеться про п’ять інших кластерів, за якими відбувається оцінка країни. Кластери також містять розгорнуту інформацію про те, що Україна вже виконала та що має зробити впродовж цього року.

А що стосовно відновлення?
Деякі з пунктів стосуються не створення нового, а продовження над роботою або відновлення якихось аспектів. Розглянемо детальніше кожен кластер і що саме у ньому потрібно відновити.
Кластер 1. Загальні засади
Цей кластер відображає сім основних кроків, про які ми згадували вище. Тут ідеться про сфери функціонування демократичних інституцій і реформи державного управління. Також кластер стосується судочинства й основних прав, економічних критеріїв, публічних закупівель, статистики й фінансового контролю. Ми розглянемо ті майбутні кроки у кожній зі сфер, які стосуються відновлення.
У сфері функціонування демократичних інституцій і реформи державного управління:
- потрібно відновити конкурсний відбір і процес призначення на державні посади на основі метрик, а також запровадити класифікацію посад.
У сфері судочинства й основних прав:
- відновити відбір суддів на основі вдосконаленої правової бази, враховуючи критерії доброчесності й професіоналізму;
- відновити оцінювання кваліфікації суддів, яке було призупинене у 2019 році;
- відновити розгляд дисциплінарних проваджень щодо суддів (для цього потрібно створити службу дисциплінарних інспекторів);
- відновити діяльність Громадської ради міжнародних експертів, що допоможе збільшити кількість суддів Вищого антикорупційного суду;
- забезпечити, щоби законодавство про права людей з інвалідністю застосовувалося, а відновлена та реконструйована інфраструктура відповідала стандартам безбар’єрного середовища;
- розробити разом із журналістською спільнотою спрощені правила ведення репортажів із зони бойових дій та прилеглих районів, враховуючи питання безпеки;
- створити дорожню карту, яка зможе підтримати майбутнє післявоєнне відновлення медіаландшафту, забезпечити його незалежність, прозорість і плюралістичність.
У сфері економіки:
- забезпечити достатні ресурси для підтримки основних державних функцій;
- розробити і втілити стратегію, яка б залучала й реінтегрувала переселенців в український ринок праці (тобто відновила б їхню присутність) і вирішувала проблеми структури цього ринку.
У сфері публічних закупівель, статистики й фінансового контролю:
- прийняти національну стратегію розвитку української статистики на 2024–2029 роки.
Щодо інших кластерів, більшість рекомендацій говорять про продовження впровадження політики, яка буде відповідати законодавству Європейського Союзу.
Кластер 2. Внутрішній ринок
У цьому кластері оцінюється вільна торгівля, вільний рух робочої сили, право відкриття бізнесу та надання послуг, вільний рух капіталу, корпоративне право, інтелектуальна власність, політика щодо конкуренції, фінансові послуги, захист споживачів і здоров’я.
У цьому секторі Україна переважно має продовжувати ті кроки. Серед того, що потрібно відновити, — інспекційна й виконавча спроможність органів ринкового нагляду.
Кластер 3. Конкуренція та інклюзивне зростання
Сюди входять проблеми диджитал трансформації та медіа, оподаткування, економічної та монетарної політики — тобто комплекс заходів, пов’язаний із регулюванням грошової сфери. Також включено питання соціальної політики та зайнятості, підприємництва й виробництва, науки та досліджень, освіти й культури, митного союзу.
У цій сфері Європейська комісія говорить, що прогрес України хороший. Щодо відновлення, то воно особливо стосується сфери економічної та монетарної політики. Тут Україна має підготуватися до:
- відновлення інфляційного таргетування й гнучкого режиму валютного курсу. Публічно мають бути оголошені кількісні цілі з інфляції, а Національний банк України зобов’язаний досягати цих цілей упродовж середньострокового періоду;
- відновлення з 2024 року середньострокового бюджетного планування.
Говорити про відновлення можна також у сферах науки та досліджень, освіти й культури. У вимогах Єврокомісії не говориться про це напряму. Проте для виконання цих критеріїв державі потрібно говорити про відновлення цих сфер. Наприклад, доступ до освіти зараз обмежений, особливо для тих, хто живе у прифронтових регіонах.
Кластер 4. Зелена адженда і стале сполучення
У цьому кластері детальніше йдеться про транспорт, енергію, транс’європейські мережі, довкілля та зміну клімату. Як це не дивно, проте тут Єврокомісія відзначає прогрес України у сфері довкілля й зміни клімату.
У сфері енергетики зараз через воєнний стан ми зробили крок назад від прозорого енергетичного ринку, що не дивно. Тож після Перемоги він також потребуватиме відновлення та повернення до попереднього законодавства. Як і поступовий перехід на зелену енергетику та зелене відновлення.
У сфері транс’європейських мереж Єврокомісія наголошує на аварійному ремонті мереж і на плануванні модернізації критичної інфраструктури. Згодом це має покращити підключення до європейських електромереж.
Кластер 5. Ресурси, сільське господарство та згуртованість
Аграрна галузь і сільський розвиток, безпека їжі, ветеринарія та фітосанітарія, рибальство та аквакультура, регіональна політика і структурні інструменти, фінансові та бюджетні положення — про це йдеться у п’ятому кластері.
Тут Україна має працювати над створенням плану дій по відновленню аграрної галузі та почати його впровадження. Також треба враховувати вплив війни, а отже, і необхідність відновлення у сфері регіональної політики.
Кластер 6. Міжнародні відносини
У цьому кластері Єврокомісія оцінює міжнародні відносини, міжнародну та безпекову політики. Для України в цьому випадку не йдеться про відновлення. Єврокомісія лише відзначає хороший рівень підготовки та детальніше розбирає стосунки країни з територіально найближчими партнерами. Тут також згадується про гуманітарну допомогу, яку Україна надавала Туреччині після землетрусу в 2023 році як приклад успішної міжнародної політики.
Загалом у кожному з кластерів є акценти на війну та розуміння, що певні сфери потребуватимуть від України не швидкого прогресу, а відновлення.
Як слідкувати за інформацією?
Є декілька ресурсів, які допоможуть відслідковувати процес євроінтеграції, вчасно підхоплювати інфоприводи та перевіряти інформацію.

- Євроінтеграційний портал, напевно, буде найкориснішим ресурсом для журналістів. Офіс віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції розміщує на ньому всю необхідну інформацію, включно з датами й документами. Розпочати ознайомлення радимо з повного гіду щодо вступу України в ЄС.
- Офіційний сайт Європейської комісії, де є окремий ресурс українською мовою про підтримку ЄС нашої держави на шляху до вступу, де також є дати, офіційна інформація, необхідні звіти.
- Урядовий портал, на якому є окремий розділ, присвячений євроінтеграції. Тут зібрані новини, документи, дорожні карти руху України тощо.
Ресурси можуть бути перенасичені штампами та канцеляризмами, тож коли використовуєте їх, звертайтеся до експертів, аби точно визначити зміст і зрозуміти, про що саме йдеться.
Як видно зі звіту Єврокомісії, процес вступу України до ЄС — тривала процедура. Це система, прогрес якої спиратиметься, зокрема, і на відновлення. Єврокомісія так само розуміє, що певні процеси доведеться відбудувати. Це ще одна вагома причина, яка робить вкрай важливим процес відновлення та його моніторинг.
Ми створили цей матеріал як учасники мережі «Вікно Відновлення». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.