Ми вже говорили, що таке відновлення та чому розповідати про нього важливо. А як робити це так, щоби матеріали читали й ділилися з іншими? Щоб інформація, яку збирають журналісти, дійсно приносила користь у процесі відновлення.
Разом із платформою «Вікно Відновлення» досліджуємо, як розповідати про відновлення цікаво, які теми привертають увагу українців, як регіональні медіа описують відбудову та як створити на цю тему власний матеріал, який читатимуть.
Які теми цікавлять українців
Відслідкувати зацікавленість конкретною темою найкраще через безпосередні опитування. Якщо такої можливості немає, підказку дасть кількість переглядів. До прикладу — найпопулярніші матеріали на платформі «Вікно. Відновлення» від регіональних редакцій.
Головна редакторка платформи Ольга Стукало ділиться: найбільше переглядів отримували репортажні матеріали з фото чи відео. Це не дивно, адже вони найточніше можуть передати щемку атмосферу руйнацій у наших областях, наочніше показати різницю між зруйнованим і відновленим. Зазвичай у топі також історії про відновлення житла, бізнесів, про роботу культурних закладів і релокацію підприємств. Серед іншого — розповіді про ініціативи, які допомагають у відновленні.
Серед популярних є матеріали, присвячені проблемним ситуаціям. Це очікувано, адже тема гаряча, і люди переймаються долею рідних міст і власних будинків. Зазвичай це статті про відбудову приватного житла, де голос надано мешканцям постраждалих регіонів.
Ольга наводить як приклад статтю «Хто повернеться до Бахмута: редакція почула думки бахмутян» від порталу Bahmut.in.ua. Редакція опитала мешканців міста, розповіла про плани міської влади на відновлення та що можна робити вже зараз. Опитування вийшло масовим, люди висловили багато думок, часом полярних. Редакція не намагалася змалювати настрої позитивнішими чи створити картинку швидкого повернення жителів у Бахмут. Авторка статті дійсно відчула біль містян, і дійшла до висновку: питання повернення залишається відкритим.
Зацікавив читачів матеріал «Зараз чи після війни: що мешканці Донеччини думають про відновлення регіону» від медіа «Східний Варіант». Редакція опитала читачів із Донеччини, щоби дізнатися їхню думку про відновлення. Цей матеріал відрізняє те, що від авторки тут є лише вступ і короткий висновок. А в основній частині редакція дає простір для висловлення місцевим жителям, публікує розгорнуті відповіді. У підсумку з’ясовується, що тенденція незмінна: люди прагнуть відновлення, але розуміють, що велика повноцінна відбудова може бути лише після війни.
Одна із спільних рис, що відрізняють найпопулярніші матеріали, — заголовки, які привертають увагу. Це здається очевидним, проте підібрати насправді хорошу назву, яка зачепить читача, іноді важче, ніж навіть написати матеріал. Ось кілька прикладів, що привертають увагу з перших слів.
- «Не для всіх: чому у Запоріжжі все (не)погано з інклюзивністю укриттів?» від медіа «Відбудова Запоріжжя». Тут чіпляє і тема, і як вона розкрита: редакція занурилась у польові дослідження запорізькими укриттями, поговорила з жителькою з інвалідністю, для якої ця проблема особливо гостра, і подала думку експертки.
- «Михайло Лемак: У громадах є “цифрові лідери”, які навіть не мають смартфона» від порталу «Мост». Це інтерв’ю займає 34 хвилини читання, але воно того варте, бо дає відповіді на питання мешканців Херсонської області. Запитання журналіста звучать саме так, як їх могли б задати самі херсонці.
- «“Секретна біолабораторія” з Рубіжного перейшла на нову модель роботи в Києві» від порталу «ОстроВ». Цікавий матеріал, де редакція розповіла історію локального підприємства «Мікрохім» із позиції розвіювання російського міфу.
- «“Три контейнери пряжі та борги — ось з чого ми стартували на новому місці”. Як Рубіжанська панчішна мануфактура з Луганщини відновлює виробництво у Львові» від медіа «Свій дім». Це репортаж про підприємство. Тут заголовок одразу дає контекст історії через цитату комерційної директорки фабрики.
- «Більшість підрядників з ремонту укриттів Кропивницького бували під слідством: досьє» від медіа «Гречка». Як бачимо, тема укриттів загалом популярна. У статті редакція вирішила дослідити, які підрядники отримають гроші за відновлення укриттів, а у заголовок винести висновок дослідження.
Виявилося, більшість матеріалів — це історії, репортажі, інтерв’ю чи дослідження. А як щодо статей-експлейнерів та аналітики? Якщо глянути на цифри, такі статті набирають дещо нижчі охоплення. Але чи означає це, що на них немає запиту? Ні, адже у відбудові багато тенденцій і подій, які потребують пояснення, чітких форм. Подібні матеріали часто можуть жити довше, бо люди повертаються до цієї інформації згодом.
Понад те, завжди є потреба у структурованому джерелі, яким легко ділитися. А експлейнери й аналітика можуть доповнювати інші теми. Наприклад, після статті «Не для всіх: чому у Запоріжжі все (не)погано з інклюзивністю укриттів?» редакція «Відбудова.Запоріжжя» пропонує читачам експлейнер «Як і куди запоріжці можуть поскаржитись на зачинені укриття: алгоритм дій». Тобто аналітика та експлейнери є хорошим доповненням до матеріалів, що актуалізують проблему.
Як створити матеріал, який читатимуть?
Крім стандартних правил написання журналістських матеріалів і журналістської етики, можемо виділити ще кілька порад із попередніх матеріалів.
Розповідайте не про міста, а про історії людей
Усі матеріали об’єднані однією темою відбудови. Та це не просто кількість будинків і підприємств, які ми втратили та які потрібно відновити. Це історії людей, які жили у будинку прабабусі, або тільки закінчили будувати власне житло і втратили все. Це історії працівників фабрик, які вирішили переїздити разом із підприємствами. Робіть акцент на історії, подавайте цифри і факти, щоб її проілюструвати.
Дізнайтеся, які теми цікавлять вашу аудиторію
Часом варто просто спитати читачів, ніж намагатися вгадати. Це можна робити у формі опитувань, у коментарях до дописів у соцмережах чи напряму в постійних читачів. Якщо не отримаєте відповіді, спостерігайте: що відбувається навколо та як аудиторія реагує на інфоприводи. І особливо — як реагує на ваші попередні матеріали.
Будьте зацікавлені у темі
Коли у автора матеріалу є ентузіазм і йому болить, як і читачам — це легко зчитується у статті. Будьте щирими з людьми, з якими працюєте. Намагайтеся дійсно заглиблюватися в тему, а не робити матеріал «для галочки».
Доповнюйте матеріали фото та відео
Ця порада технічна: не обмежуйте себе бюджетом чи наявністю спеціального обладнання. Навіть звичайні фото на телефон додають життя репортажу.
Працюйте із заголовками
Важливо не перетнути межу й не створювати клікбейти. Приділяйте увагу заголовку, закладайте час на його обдумування. Радьтеся з колегами, тестуйте різні варіанти. Не обов’язково згадувати слово «відновлення» у кожному тексті: подумайте, що краще розкриває та підкреслює ваш матеріал.
Давайте слово мешканцям регіону
Це доповнення до пункту про історії людей. Коли пишете про певний регіон, розповідайте і про його жителів. Намагайтеся знайти саме місцевих експертів, які знають контекст, цікавтеся думками людей, які там живуть або жили й слідкують за усіма подіями.
Можливо, ці поради й приклади інших редакцій допоможуть створити успішний матеріал. Та головна порада — не концентруватися на цифрах. По-перше, якісь теми цікаві не всім читачам. Це природно і не робить ваш матеріал поганим. По-друге, люди сприймають інформацію у різних форматах, і наразі у текстів менша аудиторія, ніж, наприклад, у відео.
Робіть основний акцент на темах. Розповідайте про те, що важливо вам і читачам. Зважте, що матеріали про відновлення мають значну силу та впливають на перебіг відбудови. Пам’ятайте про це, створюючи черговий текст.
Обкладинка: Midjourney
Ми створили цей матеріал як учасники мережі «Вікно Відновлення». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.
