«Львівський медіафорум» і фундація «Здорові рішення для відкритого суспільства» зробили аналітичне дослідження комунікацій стосовно відновлення України, продовжуючи дискусії, що точилися на конференції LMF 2023. Дослідження було опубліковано у липні 2023 року.
Які проблеми виявили та що з ними можна зробити, розповів на ідеатоні Unlock Ukraine медіаексперт «Львівського медіафоруму» Отар Довженко.
Що варто розуміти про відновлення?
Багатьом людям обговорення відновлення здається передчасним, бо війна досі триває. Але війна може тривати ще довго, і відкладати відновлення до того часу, коли вона закінчиться, неможливо. До того ж, треба змиритися: те, що зараз відновлене, може бути знову зруйноване. Це не є приводом для того, щоб викладати або скасовувати відновлення.
Ще одна помилкова думка щодо оновлення полягає в тому, що це стосується таких областей, як Херсонська, Харківська або Запорізька, яких безпосередньо торкнулися бойові дії. Проте зоною відновлення є не тільки прилеглі до фронту території, а вся країна. Особливо якщо говорити про нематеріальний вимір відновлення: людські зв’язки та інституції.
Важливою метою відновлення є повернення людей. «Зараз обговорення часто відбувається на рівні “ви нам відновіть, а ми потім подумаємо, вертатися нам чи ні”. Очевидно, що це дуже складна дискусія. З одного боку, в України зараз немає ресурсу забезпечити людям, які виїхали, безпеку і гарантії для повернення. З іншого, доки вони не повернуться, немає для кого відновлювати», — говорить Отар Довженко.
Принципи людиноцентричного відновлення
- У основі всіх рішень мають бути потреби людини і громади. Не держава вирішує, що потрібно людям, а навпаки: люди мають сказати, що їм треба.
- Екологічні рішення. Цей принцип закладено у план відновлення України, затверджений на конференції в Лугано, яка пройшла у липні 2022 року в Швейцарії. Але медіаексперт наголошує: «Бажано, щоб зелені рішення були системними, а не вигадувався велосипед в кожному окремому місті, як поки що відбувається».
- Публічний діалог. У декларації Лугано йдеться про прозорість, але формулювання переважно стосуються фінансових питань. А прозорість прийняття рішень і механізми публічного обговорення за участю всіх стейкхолдерів у плані не закріплені. Відсутність публічного обговорення призводить до того, що рішення приймаються кулуарно, а ті, хто мають потреби у відновленні, мають менший доступ до альтернативних ідей та можливостей.
Хто є стейкхолдерами відновлення
Зі стейкхолдерами не все так очевидно, особливо для тих, хто всередині процесу, відзначає медіаексперт. Наприклад, є складнощі з залученням бізнесу. «В установчих документах бізнесу відводиться досить помітна роль, і, за результатами опитувань, люди бачать бізнес важливим учасником відновлення. Натомість коли ти починаєш говорити з людьми, які безпосередньо цим займаються, вони навіть не згадують про бізнес як можливого стейкхолдера». А місцеві бізнеси, в свою чергу, не розуміють своєї ролі, поки до них не починають звертатися.
Медіа є не тільки стейкхолдерами, а ще й інфраструктурою, яка потребує відновлення. Багато локальних ЗМІ були зруйновані війною, не можуть працювати через небезпеку або ж мають складнощі з відновленням роботи. Це стосується, перш за все, прифронтових регіонів або тих, що перебували під окупацією, і вони відчутно страждають від нестачі комунікації між стейкхолдерами.
Роль медіа у відновленні складно переоцінити: вони можуть збирати інформацію від всіх стейкхолдерів при їхніх можливостях та потреби, надавати майданчик для публічного діалогу та фасилітувати дискусії, доносити до влади ідеї і запити, якими ті можуть скористатися у прийнятті рішень.
Якщо цього не можуть робити медіа, люди, неурядові організації та представники влади все одно комунікують. Тоді майданчиком для комунікації стають інші організації та платформи, зокрема соцмережі. Медіаексперт вбачає в цьому велику небезпеку: «По-перше, комунікація в соцмережах немодерована, може призводити до конфліктів і непорозумінь. По-друге, для комунікації часто обирають небезпечні соціальні платформи, в першу чергу Телеграм. Не знаю, чи ви бачили, “Детектор медіа” викрили величезну мережу російських Телеграм-каналів, замаскованих під українські. Цілком можливо, що люди, які читають місцеві новини десь у прифронтовому регіоні, насправді читають російську пропаганду. Якісні незалежні медіа набагато безпечніші як комунікатори».
Також, коли немає публічного діалогу, комунікація вибудовується вертикально — від вищої влади до місцевої, від місцевої до людей. Це суперечить ідеї людиноцентризму, за якою потреби людей мають підніматися вгору.
Проблеми з комунікацією відновлення
Команда, яка досліджувала комунікацію відновлення, опитала представників більшості стейкхолдерів та зібрала найпоширеніші коментарі щодо проблем у цій сфері:
«Глобальні плани відновлення існують, вони затверджені, красиво зверстані. Можете набрати в гуглі “відновлення України” і зайти на кілька сайтів, де вони розписані всіма мовами. Якщо ми подивимося ці плани, побачимо, що комунікація там не згадується і не обговорюється», — розповідає Отар Довженко.
Влада будує вертикальну комунікацію, бо це є природою центральної влади. Але наше суспільство тяжіє до створення горизонтальних зв’язків. Ці процеси накладаються один на одного, і виникає проблема множинних рішень без єдиної стратегії. І громадянське суспільство має взяти на себе відповідальність за обговорення та винайдення спільних рішень, адже запропоновані державою стратегії можуть не відповідати нашим потребам.
Наразі суспільство погано проінформоване про відновлення. У медіа цю тему комунікують скоріше в практичному ключі: де і як отримати допомогу, куди звертатися. Але дискусії про те, що і як ми відновлюємо, не відбувається.
«Ще одна велика проблема, через яку медіа не можуть включитися в цю історію, це засекреченість інформації, яка має бути відкритою. У нас позакривали багато реєстрів у зв’язку з війною, і ці рішення сумнівно мотивовані. Коли зараз медіа піднімає ці питання, їм кажуть: “Та ви шо, війна!”».
Також місцеві органи самоврядування часто не мають у штаті професійних комунікаційників. І якщо громади готові прийняти допомогу, неурядові організації могли би в цьому підсилити місцеву владу, адже їхні комунікаційні компетенції кращі.
Що ж можна з цим зробити?
Ставити в пріоритет комунікацію
Це те, що може зробити, на жаль, лише держава. Але громадянське суспільство може спробувати донести цю думку до урядовців. Якщо комунікації не буде приділятися більше уваги, відновлення буде відбуватись точково і зовсім не людиноцентрично.
Багато-багато пояснювати
Необхідна просвітницька робота щодо того, чим є відновлення, його процесів поза отриманням компенсації за зруйноване майно та можливості залучення для всіх стейкхолдерів.
«Ми завжди чекаємо від держави єдиного голосу. Думаю, треба також не забувати, що цей голос має бути чесним, меседжі та обіцянки — не популістськими, а прямолінійними. В тому числі це стосується реальних можливостей допомоги».
Ділитися досвідом тих, кому вдалося
Важливо розповідати про вдалі рішення та успішні ходи відновлення, щоб їх можна було систематизувати та відтворювати. У цьому допоможе комунікація між неурядовими організаціями і журналістика рішень.
Медіа починають отримувати донорську підтримку на висвітлення відновлення. Проте в цьому є своя загроза, говорить Отар: «Відновлення не має стати тією темою, яку висвітлюють тільки за гроші. Ми маємо вже достатньо тем, про які медіа, особливо місцеві, пишуть тільки якщо це фінансують іноземці. Відновлення — занадто важливий процес, щоб переводити його в цю площину».
Відкрити дані
Щоб забезпечити прозорість прийняття рішень, потрібно повернутися до відкритості даних, які немотивовано засекречені під приводом війни. До адвокації цього процесу варто долучатися не лише журналістам-розслідувачам та громадським активістам, а й усім причетним.
Не блокувати публічне обговорення
«Всім важливим рішенням має передувати відкрита дискусія. У нас є певні скептичні упередження щодо відкритих дискусій, напівлайливе слово “срач”, яке люблять вживати щодо дискусій на відкритих платформах», — коментує медіаексперт. Але дискусії є необхідними, щоб рішення приймалися не одноосібно. Цього потребують і стейкхолдери, і донори, які розраховують на те, що їхні гроші будуть розподілені справедливо.
Проводити дослідження
Робити їх необхідно, щоб виявити реальну картину в громадах і почути позицію всіх стейкхолдерів. Опитування вже проводяться, але треба пам’ятати, що під час війни ситуація швидко змінюються, і не зупинятися. Важливо, щоби принаймні стратегічні рішення завжди були підкріплені громадською думкою.
Організатори Unlock Ukraine 2023: Міжнародний фонд «Відродження», Празький Центр громадянського суспільства та Львівський медіафорум.
Фото: Оленка Одленжук
