Навіть обстріли авіабомбами не поставили на паузу відновлення в Харкові. У середині квітня міська рада оголосила чергові торги на ремонт постраждалих будинків. Попри зменшення фінансування у 2024 році, по всій Україні продовжуються роботи.
Україна для відбудови використовує переважно кошти міжнародних партнерів. Ефективність витрат десятків мільярдів гривень залежатиме від контролю, зокрема громадського. Доцільність фінансування того чи іншого об’єкту, пріоритети відбору будівель і споруд для ремонтів, прозорість фінансування та адекватність цін — усі ці питання постають при дослідженні відбудови в Україні.
Голова всеукраїнської ГО «Антикорупційний штаб» Сергій Миткалик розповідає, що з перших днів повномасштабного вторгнення його організація почала створювати мапу руйнувань та відновлень.
На мапу додавалась інформація про зруйновані об’єкти та ті, на відновлення яких виділялися кошти. Проєкт реалізовувався в основному за грантові кошти та за допомоги волонтерів.
Крім того, у 2022 році створена платформа, де можна отримувати всю інформацію щодо моніторингу коштів під час відновлення.
Платформа DREAM
Улітку 2023 року презентували державну електронну екосистему DREAM (Digital Restoration Ecosystem for Accountable Management), аби зробити процес повоєнного відновлення прозорим, зрозумілим і підзвітним.
В ідеалі система надає можливість українцям контролювати кожен етап життєвого циклу проєкту відновлення: від реєстрації пошкоджень і руйнувань — до залучення фінансування та проведення закупівель. Екосистема DREAM має на меті покрити весь процес відбудови. Платформа взаємодіє одразу із дев’ятьма різними системами:
- РПЗМ, реєстр пошкодженого та зруйнованого майна;
- ГІС, геоінформаційна система регіонального розвитку (наразі у стадії розробки);
- ЄДЕССБ, Єдина державна система у сфері будівництва (Е-будівництво);
- «Дія», єдиний портал державних послуг;
- Система управління проєктами відбудови чи функціонал користувача;
- Prozorro, електронна система публічних закупівель;
- E-contracting (у стадії розробки);
- Spending.gov.ua, єдиний веб-портал використання публічних коштів;
- ЄДР, єдиний державний реєстр юридичних осіб.
DREAM інтегрується з цифровими реєстрами і системами, забезпечує наскрізний обмін даними. Це дозволяє відстежувати реалізацію проєкту відновлення на кожній стадії.
«DREAM — це єдиний національний банк проєктів відновлення, своєрідна покрокова інструкція, прозорий механізм, який своїм функціоналом забезпечує проходження проєкту по шляху до його реалізації», — розповідає керівник проєктного офісу DREAM Віктор Нестуля.
Так мало бути, та наразі немає ефективного способу підтримувати актуальну інформацію щодо проєктів. Кожен об’єкт доведеться перепровіряти в різних реєстрах.
Ось приклад. «Харківський антикорупційний центр» під час моніторингу відбудови Північної Салтівки фіксував розбіжності між даними в системі DREAM та Prozorro.
На ремонт будинку на вулиці Дружби Народів уклали угоду вартістю 253 мільйона гривень.
Платформа ж показує вартість ремонту на суму понад 360 мільйонів. При цьому підтверджене фінансування становить лише 160 мільйонів гривень.
DREAM у майбутньому дійсно може стати крутою платформою для моніторингу, та зараз журналісти й громадські активісти ведуть розслідування за допомогою засобів, які існували ще до «повномасштабки». Бо контролювати відбудову потрібно вже зараз, а не чекати, коли запрацює ідеальна платформа.
Досвід центрів
За словами Сергія Миткалика, лише в 2023 році з Фонду ліквідації наслідків збройної агресії рф на відновлення виділили 62 мільярда гривень.
«В Україну на відбудову заходять кошти з різних джерел. Це і благодійні, і кредитні кошти. Також виділяються гроші з бюджету. Важливо, аби не було дублювання фінансування. Коли на об’єкт виділяють гроші благодійники та бюджет, або роботи були зроблені волонтерами, а кошти виділялися з інших джерел. Ми це моніторили за допомогою мапи руйнувань і відновлень. Окремо моніторили кошториси та завищення цін під час відновлення», — зазначає Миткалик.
Він також розповів, що за допомогою грантів «Антикорупційний штаб» реалізовує проєкт моніторингу ситуації з відбудовою в Житомирській, Запорізькій та Харківській областях. Створена «Дорожня карта» відновлення, яка фіксує основні проблеми під час відбудови.
«Одна з основних проблем — пріоритизація відбудови. Зараз немає чіткого алгоритму, за яким обираються об’єкти для відбудови. Ми не розуміємо, чому обрали ремонтувати ту чи іншу лікарню або школу, водогін, а не, наприклад, укриття. Зараз це відбувається у ручному режимі», — каже Миткалик.
Серед проблем Миткалик називає такі: знесення пошкоджених будинків на дороговартісній землі з сумнівних правових підстав, дефіцит кваліфікованих спеціалістів у сфері відбудови, прозорість, підзвітність, унормованість і цифровізація процесу відбудови, завищення цін і зловживання під час тендерів на відновлення та значне зниження фінансування відбудови на 2024 рік.
Моніторингом відбудови в Житомирській області займається керівник відділу журналістських розслідувань газети «20 хвилин. Житомир» Тарас Боросовський.
«Після деокупації області уряд виділив кошти на відновлення, котрі пішли на поточні ремонти. Виконувалися вони без проведення відкритих торгів кількома підрядними організаціями. Інформація в системі публічних закупівель не викладалися, і неодноразово роботи залишалися на папері. З минулого року передбачали близько мільярда на капітальні ремонти. Однак майже усі кошти залишилися невикористаними», — розповідає Тарас Боросовський.
Важливо: виділення коштів постановою Кабінета Міністрів України або на засіданні Міжвідомчої групи Фонду відновлення — не означає автоматичного освоєння коштів.
«Моніторинг бюджетних коштів ведеться через публічні закупівлі та портал публічних коштів. Використовуємо Youcontrol або ж отримуємо необхідні документи через інформаційні запити. Звертаємо увагу насамперед на підрядників із числа “новачків” і фігурантів розслідувань.
На мою думку, об’єктивний моніторинг фінансування дозволить викривати зловживання та зменшити розкрадання під час відбудови. Журналістські розслідування мають ставати приводом не лише для порушення кримінально-процесуальних проваджень, а й усунення з держслужби ініціаторів схем та збільшення чесної конкуренції серед підрядників, для зростання довіри міжнародних партнерів», — зазначає Боросовський.
Навіть проведення тендеру та укладання договору не означає, що всі кошти є в наявності та будуть освоєні, або що сума, записана в договорі, буде остаточною. Є приклади відбудови у 2022 році. Частини угод немає в Prozorro, проте інформацію щодо цих угод можна дістати за допомогою Єдиного порталу публічних коштів Є-data.
Харківські кейси
Один зі свіжих харківських кейсів. Нещодавно НАБУ повідомило, що підозрює першого заступника гендиректора КП «Харківські теплові мережі» Сергія Волика у заволодінні державними коштами та коштами міжнародних партнерів України. Ці гроші призначалися для відновлення критичної інфраструктури Харкова. Сума збитків — майже 160 мільйонів гривень.
Деталі цієї справи «Харківський антикорупційний центр», який моніторить відбудову, дізнався за допомогою судового реєстру. У матеріалах провадження вказано, що учасники схеми використали спеціально створені підприємства: ТОВ «Арк Метал Тьюб», ТОВ «Вуглеметтрейдінг» і ТОВ «ТД «Стеклопласт». Реальної діяльності вони ніколи не вели. Через оформлення операцій з ними штучно підвищили ціни на труби, що призвело до розтрати коштів харківського КП на суму понад 20 мільйонів гривень.
За допомогою аналітичної системи Clarity Project можно дізнатися, що «Вуглеметтрейдинг» змінив назву на «Арія ЛТД», а ще про те, що ця фірма, за даними Prozorro, нібито не мала договорів із КП «Харківські теплові мережі».
Тоді як насправді угоди були, просто законодавство у 2022 році дозволяло відтермінувати звітування до кінця повномасштабного вторгнення. Деякі замовники цим скористалися заради махінацій.
Портал публічних коштів Є-data чітко показав проплати комунальників за угодами, які вони не засвітили в системі Prozorro.
Подібні кейси з приховуванням угод за 2022 рік дуже розповсюджені. Охочі дослідити відбудову можуть їх шукати, а потім спробувати знайти відповіді за наступним алгоритмом.
По-перше, шукати на порталі Є-data проплати по замовникам за 2022 рік. Для цього обрати конкретного замовника (це може бути підрозділ міськради або ОВА, сільська чи селищна рада, комунальне підприємство) та знайти його восьмизначний код ЄДРПОУ в пошуковій системі. За допомогою цього коду можна дивитись проплати цієї структури та їх цільове призначення.
Це лише один з аспектів моніторингу коштів.
«Під час повномасштабної війни, “ХАЦ” звертає увагу на виділення коштів щодо відбудови, відновлення населених пунктів на Харківщині, їхньої житлової, соціальної інфраструктури, яка постраждала внаслідок російської агресії. Перевіряємо кошториси, які опубліковані, на предмет завищення цін на матеріали. Порівнюємо з іншими об’єктами в області. Скажемо відверто, вагомий відсоток кошторисів із відбудови не публікуються, тож їх треба витягати інфозапитами.
Також вивчаємо питання доцільності відбудови об’єктів соціальної інфраструктури в 15–20 кілометрів від кордону з державою-агресоркою. Маємо кілька випадків, де за рахунок суспільного резонансу такі реконструкції чи ремонти вдалося поставити на паузу. Крім цього, намагаємось аналізувати візії, проєкти на майбутнє від міської влади щодо відбудови Харкова», — розповідає співзасновник «ХАЦ» Євген Лісічкін.
Слідкувати за основними угодами щодо відбудови у Харкові можна за допомогою модуля аналітики в Prozorro. Основні кошти на відбудову міста проходять цьогоріч через департамент з благоустрою, відбудови та реконструкції Харківської міської ради. Цей департамент уклав у 2024 році угод на суму понад 440 мільйонів гривень.
Дані, які можна відразу проаналізувати, показують, що департамент не економить під час проведення тендерів. Сума економії склала 0,5 відсотків від загальної суми тендерів. Також можна побачити основних підрядників, а далі переходити на сторінки конкретних тендерів, які зацікавили, та перевіряти їх.
Інша важлива складова моніторингу — доцільність витрачання коштів, коли країна живе в борг. Ремонти доріг за 20 кілометрів до лінії зіткнення викликають питання. Про досвід моніторингу прифронтових територій розповіла головна редакторка онлайн-видання «Кавун.City» Євгенія Вірлич.
«Якщо брати Херсонщину, з якою ми працюємо, тут все залежить від території та типу відновлення. У нас можна пошкоджене умовно розділити на три категорії: обстріляне, затоплене внаслідок підриву росіянами Каховської ГЕС та заміноване. В останньому випадку йдеться про об’єкти, де росіяни перебували, а після відходу замінували.
В залежності від того, які є пошкодження, аналізуємо. Важлива географія: це те, що обстрілюють зараз, чи територія відносно безпечна. Останнє також на Херсонщині є. Ми кілька разів стикалися з тендерами на капітальні роботи об’єктів під обстрілами. Не бачу сенсу в таких ремонтах. Їм удавалося завадити.
Інструменти, які ми використовуємо, — Prozorro, YouControl, Dream, Dozorro. Також моніторимо розпорядження начальників ОВА та МВА: там можна побачити зміни в бюджетах, передачі майна тощо. Важливий судовий реєстр: тут обов’язково аналізуємо зв’язки разом із YouControl, аби «впіймати» людей, пов’язаних із корупційними історіями чи колаборантами. Таке у нас часто трапляється. Після відкриття декларацій користуємося реєстром декларацій: там можна знайти чимало цікавого.
Важливо використовувати запити, бо не завжди розкривають всю інформацію про закупівлю: документи не викладають, приховують певні закупівлі. Всі описані інструменти важливі для комплексної аналітики. Одна справа — знайти порушення, інша — дослідити його природу. Завдяки інструментам вдається знайти більше порушень, описати підґрунтя, аби винні несли відповідальність», — пояснила Євгенія.
Алгоритм дій
Про алгоритм моніторингу розповіла голова Центру демократичних змін «Межа» Мартина Богуславець.
«Наша команда займається як розробкою нормативки для прозорого використання коштів, так і безпосереднім моніторингом їхнього використання: від розподілу коштів до етапу закупівлі та подальшої реалізації», — каже Мартина.
Вона поділяє перевірку цільового використання коштів на кілька етапів:
- Перевірка доцільності виділення коштів на конкретний об’єкт.
- З’ясування джерел коштів: місцевий бюджет, державний бюджет або приватні кошти, залучені у якості інвестицій чи пожертв. Таку інформацію можна знайти на ресурсі Open Budget, у рішеннях щодо виділення коштів на урядових сайтах, сайтах місцевих рад, у соцмережах чиновників. Це дозволяє зрозуміти відповідальних і вигодонабувачів при виявленні ознак розтрати коштів.
- Дослідження самої процедури закупівлі: якщо це був прямий контракт без торгів, то на який підставі; якщо були торги, то чи не мали місце дискримінаційні вимоги, так звані «заточки» для обрання заздалегідь визначеного учасника.
Мартина Богуславець вважає, що основним етапом моніторингу є перевірка цін на будівельні матеріали для відбудови.
«На сайті Prozorro у профілі закупівлі знаходимо кошторис, підсумкову відомість ресурсів або аналогічний документ, що містить ціни та обсяги матеріалів. Далі порівнюємо ціни в кошторисі з цінами на ринку: “Епіцентр”, “Метінвест”, “Стройбаза Куб”, “Укрпровід”, “Ковальська” тощо або з цінами на інших тендерах і спеціалізованих майданчиках, наприклад, “ДерждорНДІ”. Якщо ціни перевищують ринковий рівень, вважаємо, що це етап готування до розтрати, коли проплат не було, або що гроші були вкрадені, якщо проплати були. Подивитись, чи були проплати, можна на ресурсі Spending.gov.ua», — говорить Мартина.
Ще один важливий етап — перевірка контрагентів:
- на предмет зв’язків підрядника із замовником або політичними елітами варто перевіряти реєстри та соціальні мережі;
- щодо ознак фіктивності підприємства: 1) наприклад, засновником чи директором компанії, вочевидь, є підставна особа (не має відношення до будівництва, рівень життя є надто низьким як для власника будівельного бізнесу; 2) компанія не має відповідних спроможностей, досвіду; 3) є нещодавно зареєстрованою, має малий статутний капітал.
- щодо недоброчесності: притягнення посадових осіб компанії до кримінальної відповідальності, антиконкурентні дії, скандали в медіа.
Як приклад роботи, Мартина Богуславець розповіла про виявлення завищень на 14 мільйонів гривень при відбудові скандально відомої п’ятиповерхівки в Запоріжжі. Це будинок, де відбудова однієї квартири коштує 300 тисяч доларів.
На деяких позиціях ціни на будматеріали завищили у 8–11 разів.
«Про виявлені порушення ми повідомили ДАСУ. Аудитори розпочали перевірку. Проте їх не допустили на комунальне підприємство для перевірки (до КП «Управління капітального будівництва»), що є кримінальним правопорушенням — перешкоджанням діяльності органу держфінконтролю. ДАСУ звернулася до поліції та БЕБ, які мали протягом 24 годин внести відомості до ЄРДР і розпочати слідство, про що повідомити заявника — ДАСУ. Проте, за нашою інформацією, наразі слідство розпочато не було», — зазначає Мартина.
Визначальним є не лише моніторинг, а й реакція влади на журналістські розслідування та публікації в медіа. Однаково важливо як знайти порушення, так і донести інформацію про нього на широкий загал. Якщо вам вдалося знайти цікавинки, можливу корупцію — намагайтеся надати інформацію якнайбільшому колу людей. Одним з ефективних способів розголосу може бути співпраця з центрами журналістських розслідувань у регіонах.
Досвід показує: чим пильніше громада дивиться за діями чиновників, тим менше вони зловживають владою.
Ми створили цей матеріал як учасники Мережі «Вікно Відновлення». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.
Обкладинка: Midjourney
