Під час повномасштабного вторгнення суспільство прагне легких рішень. Щодо відновлення, якщо ми хочемо створити міцну базу для подальшого розвитку, це не спрацює. Аби донести цю ідею, медіа важливо чітко і правильно комунікувати з громадами. Як це робити?
У партнерстві з об’єднанням «Вікно Відновлення» досліджуємо, що входить у це поняття, чому важливо писати саме про відновлення, а не розвиток, і робити це зараз.
Що таке відновлення?
Термін «відновлення» можна пояснити на побутовому рівні: велика кількість будинків в Україні зруйнована російськими ракетами, тож маємо їх відбудувати, аби людям було де жити. Це загалом всі процеси, які мають на меті усунути наслідки російських атак на Україну, забезпечити нормальне функціонування держави і стати основою розвитку. Ми говоримо про:
- фізичну реконструкцію об’єктів,
- містобудування загалом, вирішення проблем з інфраструктурою і плануванням,
- забезпечення інклюзивності,
- повернення переміщених громадян,
- відновлення економіки, підтримка бізнесу, аграрної галузі,
- відновлення довкілля,
- реінтеграцію звільнених територій,
- функціонування освіти,
- системне відновлення ментального і фізичного здоров’я громадян,
- перезапуски процесів й інститутів.
Писати про відновлення у такому широкому сенсі необхідно для розуміння аудиторією всеохопності процесу. Адекватна оцінка втрачених ресурсів, пережитих досвідів і потенційного майбутнього, яке на нас чекає, якщо загроза військової агресії з боку росії залишиться навіть після закінчення війни, має стати нашим першим кроком. Робити цю оцінку потрібно вже зараз, зокрема й через тексти.
Чому ми тоді говоримо про відновлення, а не розвиток? Нині важливо реально оцінити ситуацію і зробити все можливе, щоб Україна могла функціонувати у воєнний час. Писати про розвиток доцільно по закінченню бойових дій, коли потреба у національній безпеці буде закрита.
Чому ми тоді говоримо про відновлення у широкому сенсі, якщо широкомасштабна війна все ще продовжується? Можливо, логічніше просто перечекати? Не зовсім так. Українська економіка має функціонувати, забезпечувати громадян і військових. Армії важливо мати тил, процеси у якому працюють злагоджено і можуть оперативно закривати потреби фронту.
Ми також говоримо про психологічне відновлення, фізичне, про інклюзивну інфраструктуру, якою зможуть користуватися бійці з пораненнями. Ці потреби не можуть чекати на закінчення бойових дій.
Перед нами стоїть питання виживання. Зиму 2023–2024 року Україна пройшла без масових відключень світла, але ніхто не може передбачити, чи залишиться ситуація такою ж контрольованою наступного сезону. До прикладу, Ігор Терехов заявив, що ТЕЦ-5, яка виробляла електроенергію для всього Харкова, повністю зруйнована і не може функціонувати. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль говорить, що масовані атаки Росії уразили 80% українських теплоелектростанцій. Отже, виникли прогалини в енергетичній системі.
Чи варто говорити про розвиток енергосистеми? Ні, нам немає від чого відштовхуватися для змін. Чи можна ігнорувати питання відновлення? Так само ні, адже тоді наступної зими маємо шанс залишитися без опалення й світла.
Ми можемо обговорювати відновлення як логічний процес, який мав би відбутися з розвалом совєтського союзу. Адже той режим забрав у нас здобутки Української Революції та ознаки державності. На жаль, замість радикальних змін на початку відновлення незалежності у 90-х роках українська влада часто продовжувала використовувати спадок срср. У цьому контексті доцільно згадувати про процеси декомунізації та деколонізації як частину відновлення.
Які процеси відновлення можна фіксувати вже зараз?
У 2022 році уряд представив План відновлення України на Конференції з питань відновлення України у швейцарському місті Лугано. Він включає 15 національних програм, спрямованих на інтеграцію в Євросоюз, розвиток бізнесу, відбудову чистого середовища, модернізацію соціальної інфраструктури, системи охорони здоров’я тощо.
Процес має відбуватися у три етапи: відновлення критичних для життя сфер; швидка відбудова шкіл, лікарень, будівництво тимчасового житла; довгострокова трансформація. План розрахований на 10 років. Його пункти дещо розмиті та не мають чітких стратегічних кроків, тож у процесі реалізації можуть виникати зловживання. Важливо відслідковувати маніпуляції та доносити до аудиторії реальний стан речей.
Критично також поширювати думку, що процес відновлення — масштабний, стосується всіх громадян України. Він має відбуватися у комунікації із суспільством. Важливо запобігти використанню політиками відновлення як приводу для піару.
Наприклад, як із кейсом Харківської міської ради щодо залучення до відновлення міста Фонду Нормана Фостера. Міська влада робила акцент на участі британського архітектора, говорила про перспективи для Харкова. Та процес співпраці залишався непрозорим. Громаді було важко зрозуміти, в чому саме полягає допомога Фостера. Із часом згадки про співпрацю припинилися, а сам процес поставлено на паузу.
Залишається багато питань, пошук відповідей на які потребує суспільної дискусії. Що нам робити з підірваною Каховською ГЕС і територією, з якої відійшов Дніпро після знищення росіянами дамби? Відновлювати її чи змінювати підхід до водної енергетики? Як Україні ефективно розбудовувати економіку та водночас забезпечити захист громадян, якщо загроза від росії не зникне? Як нам готуватися до можливих майбутніх нападів на державному і регіональному рівнях? Як захищати міста біля кордону з рф?
За перспективами не забуваймо: відновлення України триває вже, тож і говорити про нього варто у теперішньому часі. Окрім державного плану, виникають ініціативи на місцевому рівні. До прикладу, волонтерська організація repair.together відбудовує села на звільнених територіях півночі України. З 2022 року їм вдалося відновити 30 будинків і звести ще сім з нуля.
Про майбутній розвиток цікаво розповіла організація Urban Reforms у проєкті «Охтирка: Урбан-візія». Команда провела глибинні дослідження у місті Сумської області, щоб зрозуміти можливі вектори його трансформації. Їм вдалося об’єднати активних мешканців Охтирки, міську владу та представників бізнесу, дослідити місто і створити базу для подальших стратегічних рішень щодо розвитку.
Відновлення України триватиме не до кінця війни з Росією, а допоки ми не матимемо достатньо ресурсів для розвитку. Для успішного відновлення українському суспільству важливо усвідомлювати, наскільки це поняття широке та всеосяжне. Кожен у ньому може знайти сферу, аби долучитися. Саме в цьому мають допомогти медіа.
Ми створили цей матеріал як учасник об’єднання «Вікно Відновлення». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win
Обкладинка: Midjourney
