Вплив воєнних дій унаслідок повномасштабного вторгнення росії на довкілля України
За даними Держекоінспекції України, на квітень 2024 року загальна сума збитків, завданих росією навколишньому середовищу, становить майже 2,5 трильйона гривень. Про це заявив Руслан Стрілець, міністр захисту довкілля та природних ресурсів України торік. Лише за рік повномасштабного вторгнення сума зросла вп’ятеро. Міністр зауважив: повністю оцінити збитки довкіллю без розмінування територій неможливо.
Тим часом, росіяни продовжують чинити злочинні дії, завдаючи шкоди довкіллю України: руйнують заповідники, викрадають тварин і перевозять їх на тимчасово окуповані території, знищують рідкісні види тварин і рослин. Згадаймо й теракт — підрив загарбниками Каховської ГЕС 6 червня 2023 року.
Унаслідок детонації боєприпасів, лісових пожеж, руйнування будинків і промислових підприємств у повітря, грунти й водойми потрапляють забруднюючі речовини, що значно шкодить людям, флорі та фауні.
Воєнні дії підвищують ризик зміни клімату не лише в Україні, а й за її межами. Збитки від викидів вуглекислого газу через вторгнення росії станом на грудень 2023 року становили 10 мільярдів доларів.
Що відомо про забруднення повітря через бойові дії та які наслідки для здоров’я людей це може мати
Ще в серпні 2022 року науковці з Еквадору, Швеції та США проаналізували дані супутникових знімків території України, а також зі станцій моніторингу якості повітря. Вони дійшли висновку, що на його якість у перші тижні повномасштабного вторгнення вплинули саме воєнні дії. У перші 3–6 тижнів спостерігалося підвищення концентрації твердих частинок (ТЧ 2.5) на території країни, зокрема в Києві.
Понад те, на 5–6 тиждень у деяких частинах країни концентрації перевищували допустимі норми ВООЗ. Дослідники наголошують, що це може спричинити короткочасні та довготривалі наслідки для здоров’я людей. Так, у людей, які вже мають астму й ішемічну хворобу серця, високі рівні у повітрі твердих часток можуть призвести до загострення захворювань. А тривалі наслідки включають розвиток захворювань не лише легень, а й інших органів, наприклад, нирок і печінки.
Науковці зі США й України у цьогорічній статті в Journal of Occupational Medicine and Toxicology виокремлюють шість факторів, які вплинули на зростання забруднюючих речовин у повітрі. Це бомбардування, переміщення військової техніки, руйнування цивільних і не тільки будівель, лісові пожежі, пошкодження сховищ палива та промислових підприємств.
З іншого боку, дослідження демонструє, що в перші два тижні повномасштабного вторгнення рівень таких забруднюючих речовин, як діоксид азоту та твердих часток, знизився. Це пов’язали зі зниженням антропогенного впливу — зменшення автомобільного трафіку, припинення функціонування промислових підприємств тощо. Однак від 19 до 22 березня 2022 року концентрація твердих часток знову зросла. Науковці пояснюють, що це підвищення зумовлене ракетними обстрілами й пожежами.
Обстріли з боку росіян призводять до викиду забруднюючих речовин в повітря в Україні. Наприкінці червня цього року внаслідок влучання у склади на Одещини в повітря потрапило понад 240 тисяч тонн забруднюючих речовин. Про це йдеться на офіційному сайті Міндовкілля. Це лише один із випадків, як воєнні дії шкодять нашому довкіллю, що впливає на здоров’я населення країни.
Загалом унаслідок російської збройної агресії від початку вторгнення сума збитків від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря станом на серпень 2024 року України становить понад 32 мільйони гривень. Допоки триватиме війна, ця сума збільшуватиметься.
За даними ВООЗ, у 2019 році 99% населення планети дихало повітрям із високим рівнем забруднюючих речовин. Більше чотирьох мільйонів людей у світі померли передчасно саме через це. Люди похилого віку, вагітні жінки й діти знаходяться в групі ризику, адже більш схильні до захворювань, спричинених забрудненням повітря. Станом на 2022 рік 442 000 дітей у віці до 5 років помирають щорічно, причина — брудне повітря, про це йдеться на сторінці ВООЗ.
Забруднюючими речовинами із негативним впливом на здоров’я вважають: тверді частки (компонентами яких є мінеральний пил, вода, сульфати, нітрати, аміак, важкі метали тощо), озон, монооксид вуглецю або чадний газ, діоксид азоту, діоксид сірки. Наслідки забруднення повітря можуть бути короткочасними і довготривалими, це залежить від періоду впливу, а також типів і концентрацій забруднюючих речовин.
Короткочасний вплив може проявлятися запамороченням, утрудненим диханням, кашлем, головним болем, нудотою, подразненням шкіри, очей. Зазвичай симптоми не є тривалими, та навіть короткочасний вплив може призвести до захворювань органів дихання та серцево-судинної системи. А внаслідок тривалого впливу забрудненого повітря проблеми зі здоров’ям можуть посилюватись і призводити до смерті.
Захворювання, що можуть виникати як наслідок впливу забруднення повітря, такі: рак, серцево-судинні й респіраторні захворювання, цукровий діабет, когнітивні розлади, неврологічні захворювання. Для вагітних жінок це ще й підвищений ризик народження дитини з недостатньою вагою, а також передчасних пологів. У світі 26% смертей новонароджених дітей пов’язують із забрудненням повітря.
Покращення якості повітря помітно впливає на здоров’я. Зниження твердих частинок ТЧ 2.5 і діоксиду азоту пов’язали зі зниженням захворюваності на астму в дітей, йдеться у дослідженні науковців із Лос-Анджелесу. Зменшення забруднення повітря знизило частоту передчасних пологів у жінок. Покращення якості повітря впливає на зниження рівня захворювань, пов’язаних із когнітивними функціями, наприклад, хвороби Альцгеймера.
Поточний стан повітря у вашому місті можна дізнатися, скориставшись застосунками:
Значною проблемою для громадського здоров’я населення України є руйнування медичних закладів. Це ускладнює звернення людей за медичною допомогою, тоді як саме скринінг і моніторинг здоров’я допомагають виявити захворювання на ранніх стадіях, що підвищує шанси на одужання.
За даними МОЗ України, станом на червень 2024 року 1 619 об’єктів медзакладів зруйновано та ще 214 неможливо відновити. Проте МОЗ України з партнерами працюють над цим, і як результат — 524 медзаклади відновлені повністю, 358 частково.
Як росіяни завдають шкоди рослинному і тваринному світу
Лісові пожежі, бомбардування, викиди шкідливих речовин, активні бойові дії на території України завдають прямої шкоди тваринному й рослинному світу, адже неможливо відокремити середовище існування від тих, хто там проживає.
Заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Євгеній Федоренко ще у квітні 2024 року заявив, що війна загрожує знищенню 35% біорізноманіття Європи. Пожежі, які виникають через бойові дії, призводять до вигорання степів, лісів, рідкісних видів рослин. Приблизно 90% лісових пожеж до травня 2024 року виникли через війну.
росіяни завдають шкоди заповідним територіям України, багато з яких знаходяться на тимчасово окупованих територіях. На сторінці Міндовкілля повідомляють, що внаслідок знищення ворогом Каховської ГЕС у Національному природному парку «Кам’янська Січ» постраждали заповідні степи і рослини з Червоної книги.
Обстріли продовжуються. У травні 2024 року спалено понад 8,5 гектара заповідної території. У Національному природному парку «Святі Гори» знищено майже 10 тисяч гектарів лісу через постійні пожежі внаслідок бойових дій.
Українські науковці з колегами із Португалії та Іспанії провели дослідження та продемонстрували, що у 2022 році бомбардування Харківської області призвело до зменшення там рослинності. У грунтах на обстріляних територіях є значне підвищення рівня важких металів: марганцю, заліза, кобальту, міді, кадмію, хрому, свинцю й нікелю.
За даними Міндовкілля України, станом на травень 2023 року 600 видів тварин, 750 видів рослин і грибів нині на межі зникнення через воєнні дії, спричинені росією.
Ще у листопаді 2022 року на саміті G20 Володимир Зеленський заявив про значну шкоду довкіллю внаслідок війни, і додав про загибель 50 тисяч дельфінів у Чорному морі та шістьох мільйонів свійських тварин. Лише за березень 2024 року загинуло 130 дельфінів. Воєнні дії призводять до контузії дельфінів і масових викидів їх на береги Криму та інших країн, зокрема Болгарії. Про це повідомляє науковець Іван Русєв.
Тварини підриваються на мінах, до прикладу, це трапилося в травні цього року з диким конем Пржевальського в Чорнобильському радіаційно-екологічного біосферному заповіднику, що задокументували працівники Держприкордонслужби.
Через війну страждають птахи і ссавці. Наприклад, у травні в журналі Current Biology науковці опублікували дослідження. У ньому йдеться про те, що воєнні дії вплинули на міграцію птахів підорликів: вони робили менше місць зупинок і відхилялися від маршрутів, що призвело до затримки прибуття до місць, де вони розмножуються.
Приблизно 7 000 кажанів Nyctalus noctula, що занесені до Червоної книги України, загинули через обстріли протягом 2022 року в Харкові внаслідок пошкоджень будівель, які рукокрилі використовували для зимівлі. Про це пишуть українські науковці в публікації в Journal of Applied Animal Ethics Research.
Команда UA Animals у соцмережі опублікували перелік червонокнижних тварин, які можуть зникнути через агресію росії: хохітва, вухатий їжак, рись, чорний лелека, сипуха, хохуля. У Міндовкіллі повідомляють про 900 видів тварин, що опинилися під загрозою зникнення. 1,24 мільйона гектарів заповідних територій уражено, сума збитків біорізноманіттю і заповідному фонду України наразі становить 600 мільярдів гривень.
Окупанти не лише вбивають тварин, а й викрадають їх, вивозячи тварин із заповідника «Асканія Нова» до Криму та росії.
На сторінці WWF експерти пишуть про злочини проти свійських, диких і домашніх тварин. Громадська організація «Кожна тварина» повідомляє, що росіяни вбили близько 3,3 мільйона фермерських тварин і зруйнували 65 тваринницьких ферм. Це дані станом на березень 2023 року.
Через війну багато свійських тварин залишилися без власників і домівок. Важливо підтримувати притулки для тварин і організації, що їм допомагають: приносити воду до притулків чи донатити організаціям і фондам. UA Animals рятує домашніх тварин, забезпечує лікування, їжу, стерилізацію у прифронтових зонах, евакуює диких тварин із зон бойових дій. Лише за 2023 рік організація надала допомогу 248 тисячам тварин.
Безпритульних домашніх тварин можна забрати з притулку. До речі, деякі дослідження показують, що домашні улюбленці можуть спричинити зниження рівня стресу в людей. Та перш ніж приймати рішення, потрібно добре обміркувати, адже кішка чи собака — це насамперед велика відповідальність.
Як вирішити проблеми на державному рівні та чи можна самостійно допомогти довкіллю України
Війна триває, а отже й шкода, яку завдають росіяни довкіллю, щодня лише зростає. Під час війни важливо фіксувати злочини окупантів. Це робить Держекоінспекція України на державному рівні, аби росіяни понесли відповідальність і відшкодували збитки. Міндовкілля України створило ресурс Екозагроза, тож українці можуть долучитися до збору доказів злочинів проти довкілля завданих росією.
Ще у 2022 році президент України презентував Формулу миру під час Саміту G20 в Індонезії. Вона складається з 10 пунктів, де пункт 8 — екологічна безпека. Йдеться про міжнародну підтримку України щодо оцінки шкоди завданої довкіллю, зокрема, впливу на здоров’я людей; про притягнення до відповідальності за воєнні злочини, скоєні проти довкілля, що неможливо без документування злочинів, а також про комплексне відновлення довкілля.
Міністр Руслан Стрілець наголошує, що всі пункти Формули миру пов’язані між собою, тому світова спільнота має об’єднатися, щоби спільно притягнути росію до відповідальності. Верховна Рада України ратифікувала Римський статут Міжнародного кримінального суду, що допоможе притягти рф до кримінальної відповідальності та відшкодувати завдані збитки.
Цього року був представлений Екологічний договір для України, розроблений міжнародною робочою групою високого рівня за ініціативи Офісу президента. Цей договір містить 50 рекомендацій, щоб оцінити завдану шкоду довкіллю, а також шляхи його відновлення і притягнення росіян до відповідальності за їхні злочини.
Утім, Українська природоохоронна група піддала критиці план заходів від Міндовкілля, написавши, що ці дії не допоможуть у розв’язанні проблем. На думку групи, запропонований План заходів пропонує формальні кроки, які не допоможуть у відновленні природи.
Деякі із заходів суперечать основним принципам договору, таким, як концепція «Планетарних меж», що закликає до зменшення впливу на довкілля. Критика стосується відсутності конкретних дій, інклюзивності та ефективного використання ресурсів. Важливо, щоб урядові структури України зважали на думку громадських організацій.
Важлива й робота організацій, які працюють на користь і захист довкілля, серед таких — «ЕкоДія», «Українська природоохоронна група», всеукраїнський гуманістичний рух UA Animals, природоохоронна організація Всесвітній фонд природи WWF-Україна або WWF-Україна, правозахисна організація «Екологія — Право — Людина» та інші.
Як кожен з нас може допомогти навколишньому середовищу?
- Намагатися сортувати сміття, дізнатися, де у вашому місті є громадські сортувальні станції.
- Не палити суху рослинність і сміття, це створює додаткову шкоду довкіллю і впливає на тваринний і рослинний світ. На сторінці Держекоінспекції України вказано, що лише за добу 13 серпня 2024 року в пожежах знищено понад 233 гектари екосистем. Держекоінспекція повідомляє, що рятувальники, крім пожеж внаслідок обстрілів, борються і з пожежами, яких можна було уникнути. За спалювання сухої рослинності передбачено штраф від 3 060 до 6 120 гривень для громадян.
- За можливості, користуватися велосипедом чи обирати ходьбу.
- Економити електроенергію, адже постійні обстріли об’єктів енергетичної структури спричиняють її нестачу.
- Підтримувати громадські ініціативи й організації, які займаються допомогою довкіллю та долучатися до них.
- Долучатися до акцій із висадження дерев або робити це самостійно.
- Не займатись браконьєрством, не нищити червонокнижні рослини та не підтримувати торгівлю ними.
- Відмовитися від виробів із натурального хутра, це негуманно по відношенню до тварин, та й саме виробництво шкодить довкіллю.
- Замість викидати непотрібний одяг, можна дізнатися, де у вашому населеному пункті є пункти прийому, і віднести одяг туди..
- Надавати перевагу біорозкладним і багаторазовим пакетам, використовувати багаторазовий посуд, багаторазові чашки для напоїв.
- Не чіпати вибухонебезпечних предметів. Якщо виявили, викликайте національну службу порятунку за телефоном 101 та нацполіцію за телефоном 102.
- Самостійно повідомляти про екологічні загрози довкіллю.
Повномасштабне вторгнення росії поставило перед Україною багато викликів. Лише спільна праця на державному і громадському рівнях призведе до їхнього подолання.
Ми створили цей матеріал як учасники мережі «Вікно Відновлення». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.
