Skip to content Skip to footer

Як журналістика даних допомагає висвітлювати відновлення 

Журналістика даних, або дата-журналістика — напрямок, який стрімко набирає популярність. Завдяки йому можна проаналізувати інтернет-простір, викрити дезінформацію в медіа та месенджерах, наративи російської пропаганди, розслідувати корупційні кейси або дослідити руйнації внаслідок війни. 

Ґрунт, база, основа для таких матеріалів — аналіз великої кількості відкритих даних. А результат роботи можна презентувати у вигляді списку, інфографіки, діаграми тощо. 

Серед українських медіа на журналістиці даних знається інтернет-видання Texty.org.ua. Торік на сайті вийшов ряд подібних матеріалів: перевірка житлових районів українських міст на інклюзивність, матеріал про рік повномасштабної війни в інфографіці, спільний із медіагрупою «Накипіло» проєкт про Північну Салтівку

Також журналістика даних є одним з інструментів для команд, що фокусуються на розслідуваннях: NGL.media, Bihus.Info, Рух «ЧЕСНО». 

Разом із Денисом Губашовим, консультантом із впровадження політики відкритих даних, аналітиком Texty.org.ua, підготували своєрідну інструкцію щодо дата-журналістики. 

Де журналісти можуть шукати дані про Україну? 

Платформа DREAM
Платформа DREAM
  • DREAM — державна платформа, відкрита за дизайном, яку прозвали «єдиним вікном» для проєктів відновлення. Уже під час її розробки враховували, що вона може бути корисною і для аналізу даних, і для їхнього перевикористання. За словами Дениса, платформа має стати першим інструментом для моніторингу відновлення.
  • Єдиний державний портал відкритих даних https://data.gov.ua
  • Державна служба статистики України (Держстат). Вона акумулює демографічну, соціальну, економічну й багатогалузеву статистику. Також в beta-версії працює банк даних, завдяки якому можна вивчати та фільтрувати набори даних за певними показниками. 
  • НАЗК відновило доступ до Реєстру декларацій. У реєстрі відображені зміни майнового стану осіб, уповноважених виконувати функції держави та місцевого самоврядування. 
  • Реєстр судових рішень.
  • Єдина державна електронна база з питань освіти (ЄДЕБО). Інформація з неї, за виключенням персональних даних та інформації з обмеженим доступом, також є доступною у форматі відкритих даних.
  • Єдина державна електронна система у сфері будівництва (ЄДЕССБ). На порталі оприлюднені будівельні паспорти, інформація про атестованих осіб тощо. Більша частина ЄДЕССБ, за виключенням чутливої інформації, доступна користувачам у формі відкритих даних.
  • Prozorro — електронна система публічних закупівель, через яку проводяться закупівлі й щодо відновлення. Prozorro має відкритий API. 

«Він непогано задокументований, не дуже гнучкий — це пов’язано з архітектурою системи, це така архітектура високих навантажень. Тож, відповідно, у них дуже простий API, але з ним зручно працювати», — каже Денис Губашов. 

  • Spending — публічна частина платформи відкритих даних у сфері публічних фінансів Є-data, через яку до повномасштабного вторгнення можна було можна перевірити всі транзакції казначейськими рахунками. 

Інформація, яка є чутливою в умовах війни, недоступна. Завдяки Spending можна моніторити видатки на відновлення. Денис наводить типовий кейс: ви поєднуєте дані з Prozorro з даними зі Spending, і перший відображає проведену закупівлю, а Spending підтверджує факт, що транзакція коштів відбулася. 

  • Відкриті дані від Національного банку України містять інформацію, яка дозволяє краще зрозуміти економічний процес. У доступі, наприклад, є макроекономічні показники, є дані щодо кредитів і депозитів, ключові для банківської сфери. Є інформація щодо монетарної, валютної політики тощо. 
  • ЕкоСистема — онлайн-платформа у сфері захисту довкілля. На ній зібрані дані моніторингів про стан повітря, води, ґрунтів у населених пунктах, а також реєстри, які ведуть Міндовкілля та центральні органи влади. Станом на початок квітня доступно 33 реєстри та ще 16 — у розробці. 
  • SaveEcoBot від ініціативи SaveDnipro містить дані про стан довкілля з понад 50 джерел.
DSC 8099
Фото: Ігор Лептуга для «Накипіло»

Після місткого списку може виникнути враження, що з відкритими даними в Україні все добре. Утім, не все так райдужно. Денис зазначив, що існують суттєві перепони для журналістів. 

  • Відсутність публічного РПЗМ — Реєстру пошкодженого та знищеного майна, через що журналісти не можуть оцінювати рівні збитків унаслідок війни. 
  • Мін’юст не оприлюднює єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб, підприємців і громадських формувань. Хоча він продає через ІС ДП «НАІС» доступ до цього реєстру. За підрахунками Дениса, доступ до актуальних даних з Єдиного реєстру обійдеться користувачам в суму від 200 до 300 тисяч гривень на рік. Це вартість комерційного доступу через API. 
  • Обмеження до реєстрів податкової служби.
  • Закритий публічний доступ до інспекційного порталу. До повномасштабного вторгнення на цій платформі збиралися всі дані про всі планові та позапланові перевірки, перевірку бізнесу й різні інспекції. Запуск порталу дозволить бізнесу зрозуміти, як із ним поводиться держава.
  • Не зважаючи на вище поданий розділ «Екологія та охорона довкілля», дані з реєстрів Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України подаються обмежено; частина інформації залишається закритою.

Із чого варто почати журналісту? 

«Найголовніше — це навчатися»

Денис зазначає, що варто знайомитися з мовами програмування. 

«Це мастхев. Бо, наприклад, із Prozorro я не знаю способу роботи без використання коду. Хіба з готовими додатками типу DOZORRO, Clarity Project. Але якщо працювати з Prozorro за допомогою первинних даних, то, як на мене, лише з програмуванням. Spending дозволяє вивантажувати дані через вебінтерфейс, але там є обмеження: лише за період у 90 днів. Якщо треба вивантажити значний масив даних, це треба робити вручну, що не дуже окей, а тому програмування — це основне. Я раджу Python, JavaScript як мову для вебу або AR як мову для аналізу даних».

Утім, знайти, дослідити і написати текст — мало. Для завершеного матеріалу необхідно запакувати результат роботи у зручний читачеві чи аналітикові формат. І саме тут на допомогу приходить візуалізація даних.

zobrazhennya 2024 04 10 143537339
Скріншот із сервісу DataWrapper

Які інструменти можна використовувати? 

Для простих інтерактивних графіків, які вбудовуються на вебсторінки, можна використовувати Flourish та Datawrapper. За наявності необхідних даних робота в них займе до години часу. 

«Умовно все робиться перетягуванням мишки, записом елементів. Це гарні zero code інструменти, які використовують і професійні агентства. Зараз Datawrapper використовує і New Voice, і багато західних видань», — каже Денис. 

Для візуалізації на вищому рівні він радить придивитися до наступних сервісів:

«Це все — інструменти для побудови інтерактивних дашбордів. Це трошки відходить від журналістики даних, бо дашбордом ми не можемо розповісти історію, але можемо налаштувати гнучкий інтерфейс доступу до даних для читачів».

Наступний рівень — вивчати програмування. Мова JavaScript має численну кількість фреймворків для вебу, інструменти та бібліотеки для побудови графіків для скролітелінгу. Scrollytelliyng — явище, коли в довгочитах аудіо-, відео- та анімаційні ефекти викликаються простим прокручуванням сторінки. З мовами програмування відкриваються величезні можливості дата-журналістики. 

Наостанок

Цей матеріал є лише початком для медійників, які прагнуть висвітлювати процеси відновлення за допомогою журналістики даних. На наше переконання, до Перемоги кейсів із відновлення тільки більшатиме, тож напрямок перспективний. Для продовження знайомства з ним радимо додаткову літературу: 

Ми створили цей матеріал як учасники Мережі «Вікно Відновлення». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.

Обкладинка: Pexels 

Залишити коментар