Висвітлюєте теми відновлення? Ось як із цим допоможе штучний інтелект

П’ять тисяч доларів за зображення, згенероване штучним інтелектом. Саме стільки міг отримати німецький фотограф Борис Ельдагсен за перемогу в конкурсі Sony World Photography Awards 2023. Організатори не знали про вчинок митця, який, за його словами, був навмисний. Він перевіряв, чи готові конкурси до навали робіт авторства штучного інтелекту. Ельдагсена обурило, що журі високо оцінило несправжній портрет. Від нагороди він відмовився.

У багатьох сферах досі тривають дискусії про доречність використання нейромереж. Та було б дивно не застосовувати їх на користь. Серед світових медіа у 2023 році частота використання інструментів на базі ШІ зросла з 28% у березні до 64% ​​у грудні. В Україні ж лише 22% журналістів зазначили, що їхні редакції регулярно користуються хоча б одним інструментом на базі штучного інтелекту.

У матеріалах про (по)воєнне відновлення такі сервіси точно стануть у пригоді. Які інструменти використовувати та з якими темами працювати, ми поцікавилися в Кіри Тугуші, менеджерки й контент-спеціалістки SEOforMedia.

Штучний інтелект спрощує аналітичну роботу

Війна України з росією багато в чому нова для світу: і в озброєнні, і щодо викликів, з якими стикаються люди. Для когось ми є прикладом, як продовжувати реформи, розвивати культуру, технології, волонтерський рух тощо. 

Спробуйте поглянути на ці сфери через досвід інших країн, котрі перебувають чи були тривалий час у стані війни. Подекуди наслідки війни відчутні й досі. В різні часи іноземні уряди по-своєму намагалися реанімувати економіку. Чому б не зробити це темою статті та не додати українського контексту? Сервіси на базі ШІ швидко знайдуть джерела й допоможуть опрацювати великі масиви даних. 

Не вдавайтеся до поверхневого порівняння, досліджуйте тему глибше. Як уряди контролювали державні закупівлі? Чи змінювалося законодавство в процесі відновлення? Які програми підтримки впроваджували для ветеранів, військових, їхніх родин, для громадян, які поверталися додому? Які результати це все мало? Для порівняння можна взяти не надто віддалені в часі війни, наприклад, 1990–2000-х років. Це Хорватсько-Боснійська війна, Карабаська війна тощо.

Кіра Тугуші:

«‎Мені одразу спадає на думку досвід Ізраїлю, бо він більш-менш релевантний до нашого. Звісно, їхня війна геть інша, не схожа на те, що зараз відбувається в Україні. Але можна проаналізувати їхній досвід відновлення інфраструктури.

У контексті відновлення я б використала штучний інтелект, аби дослідити, як законодавство реагує на воєнні виклики. Пересічним українцям не надто зрозумілі всі ці “єВідновлення”, “єОселя”, та й законодавчі акти мало хто читає. Та якщо попросити ШІ проаналізувати документи, виділити ключові аспекти — на що звернути увагу тим, у кого пошкоджено житло чи втрачене майно через війну — буде простіше формулювати конкретні рекомендації. Які документи куди подати? Що робити переселенцям, чиє зруйноване житло на окупованій території? Щось практичне має бути, зрозуміле».

Дізнайтесь, як відбувається фінансування відновлення

Усім цікаво, куди й чому спрямовують бюджетні й донорські кошти. Додайте прозорості цій темі для кращого розуміння кожного етапу. Такий матеріал допоможе аудиторії сформувати загальну картинку. Чи то відбудова критичної інфраструктури, чи відновлення спорту — кожна сфера потребує фінансування, і є безліч шляхів, як залучати кошти й на що їх витрачати. Можна слідкувати, як проходять тендери, яких підрядників залучають на місцях, встановлювати зв’язки: хто ці люди та компанії.

Попросіть чатбота проаналізувати останні звіти Європейського банку реконструкції та розвитку й виділити ключові статті витрат. Із відповідей можна обрати один напрям і на його прикладі із залученням експертів, місцевих жителів, урядовців описати механізм фінансування.

Шукайте корисні ініціативи

Зробіть огляд доступних грантів, міжнародних фондів, громадських організацій, котрі фінансують відновлення. Дізнайтесь, які напрями для них пріоритетні. Чи колись вони допомагали іншим країнам, що переживали війну, і на чому зосередилися в Україні? Подібні історії можуть розкрити невідомі раніше виклики в гуманітарній сфері, а часом і підсвітити труднощі на місцях.

SEOforMedia радить такі сервіси:

Для розшифровки аудіо

1. Otter.ai

Плюси:

• Автоматичне перетворення аудіо в текст із можливістю видалення слів-паразитів.
• Інтеграція з Zoom та іншими платформами для відео- та аудіо зв’язку.
• Є можливість спільно редагувати та коментувати транскрипції.

Мінуси:

• Безкоштовна версія обмежена 600 хвилинами транскрибації на місяць.
• Точність може бути проблематичною при низькій якості звуку або сильному акценті.

Вартість:

• Безкоштовна версія з обмеженнями (300 хвилин транскрипції на місяць; 30 хвилин на бесіду; імпортуйте та транскрибуйте три аудіо- чи відеофайли на користувача).
• Платна підписка від $8,33 на місяць при річній оплаті.

2. Sonix

Плюси:

• Підтримує 49 мов, включаючи українську.
• Інтуїтивно зрозумілий редактор для корекції розшифровок.
• Автоматичне видалення пауз і слів-паразитів.

Мінуси:

• Немає безкоштовної версії, лише пробна на 30 хвилин.
• Може бути дорожчою в порівнянні з конкурентами.

Після пробного періоду вартість становить $10 за годину транскрипції.

3. SpeechText.AI

Плюси: 

• Автоматично перетворює аудіо- та відеофайли з мовлення на текст.
• Підтримує понад 30 мов і акцентів (не)нативних спікерів, є українська.
• У багатосторонніх розмовах визначає, хто з учасників і що саме сказав.
• Має оптимізовані моделі для різних галузей задля точності розпізнавання.
• Можна пошукати в аудіо дані на оригінальній мові.
• Транскрипція аудіо включає розділові знаки.
• Має інструменти для редагування та перевірки результатів розпізнавання мови.
• Експортує результат у різні формати (txt, pdf, docx тощо).

Мінуси: 

• Програма дозволяє безкоштовно розшифрувати лише до 10 хвилин запису, після чого потрібно оплатити послугу. Мінімальний тариф — $10 за 180 хвилин.
• Не пропонує інтеграцій з популярними інструментами для проведення онлайн-конференцій.
• Точність розпізнавання знижується при низькій якості звуку або фоновому шумі, що вимагає додаткових зусиль для очищення записів.

Для роботи із зображеннями та відео

Швидко накласти лого допоможе Canva.

Плюси:

• Пропонує величезну бібліотеку шаблонів для створення дизайну з логотипами та зображеннями.
• Інтуїтивно зрозумілий інтерфейс: зручний редактор дозволяє легко накладати логотипи й додавати зображення.
• Доступна колекція безкоштовних стокових зображень на різну тематику.

Мінуси:

• Безкоштовна версія має обмежений функціонал та водяні знаки на зображеннях.
• Деякі шаблони, зображення та функції потребують оплати.

Щоби підібрати світлини в тему публікації

1. Unsplash

Плюси:

• Безкоштовний інструмент.
• Відкрита платформа з великою колекцією зображень від професійних фотографів.
• Простий пошук за темами або конкретними запитами.
• Для комерційного використання не потрібна ліцензія.

Мінуси:

• Оскільки багато користувачів можуть використовувати одні й ті ж зображення, це може знизити унікальність контенту.
• Не пропонує вбудованих інструментів для редагування зображень.

2. Pexels

Плюси:

• Безкоштовно.
• Велика бібліотека фотографій високої якості.
• Можливість шукати зображення за ключовими словами й темами.
• Доступ до готових колекцій, створених спільнотою.
• Інтеграція з Canva дозволяє поєднати кращі функції обох сервісів.

Мінуси:

• Обмежена кількість зображень, не завжди можна знайти специфічні, рідкісні картинки.
• Деякі зображення можуть бути нижчої якості в порівнянні з платними стоковими сайтами.

3. Adobe Stock

Плюси:

• Доступ до понад 200 мільйонів зображень, ілюстрацій і відео.
• Можливість інтеграції з Adobe Creative Cloud для зручності використання.
• Висока якість зображень, підходить для професійного використання.

Мінуси:

• Вартість: це платний сервіс, може бути дорогим для малих бізнесів або фрілансерів.
• Обмежений доступ: безкоштовний пробний період обмежений, і після цього потрібно платити за кожне завантаження.

Платна підписка від $29,99 на місяць за 10 завантажень.

Створюйте інфографіки за допомогою

1. Piktochart

Плюси:

• Інтуїтивно зрозумілий інтерфейс із можливістю перетягувати елементи.
• Широкий вибір шаблонів та інструментів для візуалізації даних.
• Можливість експорту в різні формати.

Мінуси:

• Безкоштовна версія обмежена в функціоналі та кількості проєктів.
• Деякі шаблони та елементи доступні лише платно.
• Безкоштовна версія з обмеженнями.

Платна підписка від $15 на місяць.

2. Infogram

Плюси:

• Простий у використанні навіть для початківців без дизайнерських навичок.
• Має сотні готових шаблонів на будь-який смак, можна почати з чистого аркуша.
• Імпортує дані з Excel, Google Sheets, Dropbox, JSON і дозволяє редагувати у вигляді таблиці.
• Має широкий вибір кольорів, шрифтів, іконок, зображень, анімацій, інтерактиву.
• Різноманітні формати: діаграми, карти, звіти, дашборди, графіки для соцмереж.
• Є автоматична адаптація до різних екранів і пристроїв, можливість вбудовувати результат на сайт, у презентацію або ж ділитися посиланням.
• Команда може працювати над інфографікою в реальному часі, можна редагувати права доступу та призначати ролі учасникам.
• Можливо дивитися аналітику даних: закономірності, тренди, аномалії, інтегруватися з Google Analytics.

Мінуси:

• Безкоштовна версія має обмеження на кількість проєктів, елементів, експорту.
• Деякі шаблони, графіки, іконки доступні лише платно.

Підписка від $15 на місяць.

Шукайте інформацію про людей за допомогою…

• Google Search із використанням операторів пошуку

Хоча це не ШІ-інструмент ‎у чистому вигляді, та потужні алгоритми й оператори пошуку роблять його незамінним у журналістських розслідуваннях.

Оператори пошуку:

• site:example.com “Ім’я Прізвище”: Шукає інформацію про людину на конкретному сайті.
• intitle:”Ім’я Прізвище”: Шукає сторінки, де в заголовках згадується ім’я людини.
• filetype:pdf “Ім’я Прізвище”: Шукає PDF-файли, що містять інформацію про особу.

Перевіряйте факти

1. Google Fact Check Tools 

Google Fact Check Tools — це набір інструментів, котрі допомагають журналістам, фактчекерам і дослідникам перевіряти факти та виявити дезінформацію. Тут нам цікаві два компоненти:

• Fact Check Explorer. Допомагає шукати та переглядати фактичні перевірки з різних авторитетних організацій. Користувачі можуть вводити ключові слова або завантажувати зображення, аби дізнатися, чи було перевірено конкретне твердження.
• Claim Review Markup Tool. Журналістам і фактчекерам дозволяє додавати структуровані дані до своїх статей, аби Google міг ідентифікувати їх як фактичні перевірки. Це покращує видимість перевірених фактів у пошуковиках.

Плюси:

• Доступність: інструменти безкоштовні та доступні для всіх користувачів.
• Широкий доступ до даних: Fact Check Explorer надає доступ до великої кількості перевірок фактів із різних джерел.
• Легкість у використанні: інтуїтивно зрозумілий інтерфейс дозволяє швидко знаходити потрібну інформацію.
• Покращення видимості: Claim Review Markup допомагає підвищити видимість перевірок у пошукових системах.

Мінуси:

• Залежність від наявних фактчекінгових джерел.
• Відсутність власного контенту, лише агрегатор.

2. Hoaxy

Візуалізує розповсюдження інформації в інтернеті, зокрема фейкових новин і чуток. Допомагає дізнатися, які конкретні твердження поширюються в соцмережах. Зверніть увагу: інструмент фокусується переважно на Twitter, що може обмежити аналіз інформації з інших платформ.

Як працює:

• Вводите конкретні твердження або ключові слова, щоби знайти інформацію про їхнє поширення.
• Програма створює графічні візуалізації про те, інформація розповсюджується соціальними мережами, додає пов’язані з нею статті фактчекінгу.
• Дозволяє побачити, які джерела інформації є найбільш впливовими у поширенні конкретних думок.

Плюси:

• Зрозумілі графіки.
• Інструмент безкоштовний і доступний для всіх.
• Дозволяє швидко знаходити та аналізувати дезінформацію.

Мінуси:

• Фокусується здебільшого на Twitter.
• Якість візуалізацій і аналізу залежить від доступності даних про конкретні твердження.
• Інформація може бути застарілою, якщо не оновлюється регулярно.
• Відсутня багатомовна підтримка.

Для перекладу на різні мови тексту, аудіо чи відео

1. DeepL

Плюси:

• Висока якість перекладів.
• Інтуїтивно зрозумілий інтерфейс.
• Підтримка різних форматів документів.

Мінуси:

• Обмежена кількість підтримуваних мов порівняно з конкурентами (наявні понад 30 мов, включаючи українську).
• Немає функції перекладу аудіо та відео.
• Безкоштовна версія з обмеженнями.

Платна підписка від $5,99 на місяць.

2. Sonix

Плюси:

• Точне транскрибування та переклад.
• Збереження тональності та емоцій у голосі.
• Підтримка приблизно 40 мов, у тому числі української.

Мінуси:

• Вартість може бути високою для великих проєктів.
• Обмежена підтримка мов у порівнянні з більшими платформами.
• Обмежена кількість безкоштовних хвилин для нових користувачів.

Платна підписка від $10 за годину аудіо або відео.

3. Descript

Плюси:

• Простий у використанні інтерфейс.
• Можна в реальному часі редагувати відео з перекладом.
• Можливо зберігати голос і змінювати тембр.
• Підтримує понад 20 мов, включаючи українську.

Мінуси:

• Висока вартість для великих проєктів.
• Потребує потужного обладнання для обробки відео.

Платна підписка від $12 на місяць.

Ок, а якщо треба поспілкуватися з чатботом?

Одразу використати його відповідь навряд чи вийде. Як правило, перші пропозиції доволі «‎сирі» та потребують уточнень. Аби зробити таке спілкування ефективним:

• робіть максимально деталізовані запити (промти), додавайте більше контексту;
• розвивайте великі завдання на декілька окремих промтів;
• за необхідності просіть чатбота надати більше деталей, ще і ще;
• якщо результат не подобається, поясніть чатботу, чому, і він виправиться;
• обов’язково перевіряйте отриману інформацію: погугліть запропоновані факти самостійно або уточніть у профільного фахівця.

Чатбот гарний «‎напарник», проте залучайте і реальних експертів

Щонайменше, аби перевірити відповіді. Фахівець виступить своєрідним фактчекером і зможе доповнити знайдену інформацію, пояснить, як щось відбувається на практиці. Бо чатбот переважно описує ідеальну ситуацію, суто теорію.

Кіра Тугуші:

«‎Експерт може прокоментувати, наскільки те, що записано в законі, працює в реальності, чи є якісь успіхи або загрози. Як на мене, так завжди повинно працювати: збираєш інформацію, далі йдеш до фахівця з досвідом роботи саме в цій галузі, радишся з ним, і він дає свою візію.

Штучний інтелект не дасть жодного інсайту, лише людина на це здатна. Чатбот — просто набір алгоритмів, котрі працюють у заданому контексті. Він не розуміє, де, умовно кажучи, правда, а де брехня. Що в нього завантажили, на чому він вивчився, те і транслює. Задача журналіста — обробити запропоновані ШІ тези, перевірити, зрозуміти, що потребує уточнення в спеціаліста».

А пруфи є?

Скандал навколо Sport Illustrated — яскравий приклад, як не варто використовувати штучний інтелект. Видання публікувало огляди на спортивні події під авторством неіснуючих журналістів. Як з’ясували медійники, створити профілі та контент редакції допоміг штучний інтелект.

Кіра Тугуші:

«‎Штучний інтелект видавав нісенітниці на кшталт: “Дуже важко грати у волейбол чи в баскетбол, якщо ти не володієш м’ячем” або “якщо ніколи не мав такого досвіду”. Дякую, Кеп, але ж це очевидно. І це ми не кажемо про якусь noname редакцію, це Sport Illustrated. Звісно, вони згодом усе видалили, сказали, що то витівки контрагентів, а вони тут взагалі ні до чого. Але інтернет усе пам’ятає».

Як саме медіа використовують штучний інтелект, досліджували SEOforMedia. Знаходилися і вдалі рішення: наприклад, іноземні видання додають на початку матеріалу коротке резюме, згенероване штучним інтелектом. Але обов’язково з дисклеймером: «‎Цей текст створив ШІ. Редакція не несе за нього відповідальності».

Це зручно і покращує користувацький досвід. Не потрібно вчитуватися в статтю, достатньо пробігтися по ‎вижимці та зрозуміти, що варте уваги. 

Перетворювати текст в аудіо — теж поширена практика, особливо в новинах. Замітки озвучує «голосовий помічник‎». Виходить такий собі новинний подкаст, який можна слухати й на ходу.

Створення інфографіки, зображень, генерація субтитрів — список рутинних задач, з якими дасть раду ШІ, можна довго продовжувати. Та головне — без навичок реального журналіста не обійтися. Все ж таки кінцевий результат обробляє людина.

Кіра Тугуші:

«‎Штучний інтелект потрібно використовувати там, де він дійсно закриває якусь біль у процесі створення контенту, коли він вирішує проблему. Я за те, щоб полегшувати собі рутинну роботу з його допомогою, але не робити це бездумно, без фактчекінгу.

Усі ці штучні штуки — не ідеальні. Суто заради фану вирішила подивитися, як чатбот вибудує маршрут із Тбілісі, де я зараз, до Запоріжжя. І він побудував маршрут через ростов. Думаю: прикольно, а коли врахувати, що триває повномасштабне вторгнення, і через росію я не хочу і не можу їхати, бо це небезпечно, які є ще варіанти? А бот відповідає: мовляв, це найоптимальніший. Тобто він не розуміє, що з Тбілісі я можу долетіти до будь-якої країни Європи і звідти поїхати ще якимось транспортом до України. Тільки ми це розуміємо, бо в нас є критичне мислення, логіка».

Використовуйте штучний інтелект, аби звільнити час на креатив. Але завжди міркуйте критично. Той факт, що це штучний інтелект, має стати приводом зайвий раз перевірити відповіді чатбота. Одного разу він видасть щось смішне, і це не піде в публікацію. А в іншому випадку вигадає таке, за що доведеться вибачатися перед аудиторією. Тож фактчекінг — наше все.

Обкладинка: Midjourney

Ми створили цей матеріал як учасники мережі «Вікно Відновлення». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.