24 січня 2025 року адміністрація президента Дональда Трампа призупинила роботу Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), що вплинуло на численні країни, включно з Україною. Це рішення торкнулося державних програм, медичної, аграрної, енергетичної сфер та громадського сектору, зокрема незалежних медіа.
Багато регіональних медіа, які висвітлюють соціально важливі теми, дотримуються журналістських стандартів та мають активну громадянську позицію, опинилися перед загрозою скорочення або припинення діяльності.
Щоб показати, як виглядає медійний простір без перевіреної інформації, шість незалежних медіа Слов’янська та Краматорська об’єдналися та провели акцію «48 годин тиші».
Що таке «48 годин тиші»?
11-12 лютого редакції на два дні припинили публікацію новин. До акції долучилися Сайт міста Слов’янська, Вільне радіо, Kramatorsk Post, Слов’янські відомості, Общежитіє та PRO100media Краматорська.
«Ця акція стала своєрідним експериментом, символічним жестом до аудиторії та донорів. Ми запропонували читачам замислитися, що б сталося, якби медіа замовкли назавжди. Уявіть, якби події в регіоні перестали висвітлювати не 6 редакцій, а всі незалежні медіа Донеччини, і перестали б писати не на 2 дні, а надовше. Якщо медіа залишаться без підтримки, така ситуація цілком імовірна, і це лякає», — зазначає Марина Чернова, редакторка сайту Вільного радіо.
«Новини не з’являються в інтернеті просто так, над цим працює велика кількість людей. У шести медіа, які об’єдналися, працює 53 журналісти. Це щоденна робота, яка потребує ресурсів і підтримки», — пояснює Валерій Гармаш, CEO медіахолдингу «Має сенс» та керівник медіа 6262.com.ua у Слов’янську.
Як відреагувала аудиторія?
Реакція аудиторії на акцію була різною. Про це в етері Радіо «Накипіло» розповів Валерій Гармаш. Одні читачі закликали редакції якнайшвидше повернутися до роботи, усвідомлюючи цінність перевіреної інформації в регіоні. Дехто сприйняв мовчання медіа як непотрібну паузу, заявляючи: «І слава Богу, що вас немає».
Окремі коментатори знову порушили тему грантового фінансування, висуваючи звинувачення у залежності від донорів. Проте це свідчить радше про нерозуміння механізмів підтримки незалежної журналістики, яка, на відміну від олігархічних медіа чи анонімних Telegram-каналів, змушена детально звітувати за кожну отриману гривню.
«Уявлення, що хтось просто видає гроші і можна їх безконтрольно витрачати — помилкове. Один із наших нещодавніх проєктів вимагав 780 сторінок звіту. Уявіть, якби бізнес мав готувати такі звіти перед кожним клієнтом», — коментує Валерій Гармаш.
До повномасштабного вторгнення місцеві медіа працювали за рахунок реклами. Але повномасштабне вторгнення змінило ситуацію: бізнес ледве тримається, рекламні надходження скоротилися. Водночас аудиторія звикла споживати новини безкоштовно, не замислюючись, скільки коштує їх створення.
«Ці медіа ніколи не працювали під олігархами, вони зареєстровані в Нацраді, дотримуються стандартів. Але суспільство часто ставить знак рівності між незалежною журналістикою та анонімними Telegram-каналами. Це небезпечна тенденція», — наголошує Валерій Гармаш.
Фейки, тиша і майбутнє незалежних медіа
Два дні тиші показали, що інформаційний вакуум швидко заповнюють фейки та маніпуляції.
«Ми побачили, що за час мовчання місцеві анонімні Telegram-канали стали менш активними. Вони частково паразитують на новинах офіційних медіа. Але якщо якісні джерела зникнуть, їх місце займе неконтрольований потік дезінформації», — підсумовує Валерій Гармаш.
Як підтримати незалежні медіа?
«Якщо у вас є фінанси — підтримайте ЗСУ. Але якщо залишається ресурс — допоможіть незалежним медіа», — каже Валерій Гармаш.
Фінансова підтримка:
Зробити донат/зробити щомісячну підписку: навіть невеликий внесок допоможе редакціям продовжувати роботу.
Підтримати партнерством: якщо ви власник бізнесу, медіа відкриті до співпраці та створення спільних проєктів.
Поширення інформації:
Розповісти про нас: поділіться інформацією з друзями та знайомими.
Підписатись на соцмережі: щоб залишатися на зв’язку та бути в курсі подій.
Взаємодіяти з контентом: лайки, коментарі, репости допомагають матеріалам дістатися до більшої аудиторії.
«Разом із колегами нагадую, що допомога може бути різною: від інституційних внесків чи замовлення спецпроєктів у медіа до поширення наших матеріалів, взаємодії з контентом у соцмережах, підписки на наші ресурси чи рекомендації друзям. Кожен внесок, навіть лайк, коментар чи звертання нашої уваги на якусь тему чи проблему, допомагає медіа продовжувати працювати й залишатися незалежними», — зазначає головна редакторка «Медіамейкер»Дарʼя Трапезникова.
Результати акції «48 годин тиші»
Після завершення ініціативи медіахолдинг «Має сенс» поділився з результатами акції:
- Про акцію написали понад 10 українських і міжнародних медіа, зокрема The Guardian, Інститут масової інформації, Детектор Медіа та Суспільне.
- Створена спільнота підтримки медіа вже має перших підписників.
- Почали збирати донати від читачів.
- Встановлено два бізнес-партнерства та надано послуги на 21 000 грн.
- Розпочато переговори з потенційним грантодавцем щодо підтримки редакції.
- За період мовчання знизилася активність місцевих анонімних Telegram-каналів.
«Медіа не можуть існувати у вакуумі. Нам потрібно шукати нові шляхи співпраці з бізнесом і суспільством. Бо без незалежної журналістики не буде свободи. А без свободи – не буде нічого», – підсумовує Валерій Гармаш.
Обкладинка: Вільне радіо
Цей матеріал було профінансовано Європейським Союзом. Його зміст є виключною відповідальністю автора та не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.
