З початком повномасштабної війни Росія систематично руйнує українські цивільні об’єкти на всій території України, подекуди знищуючи цілі міста та села в прифронтових районах. Станом на червень 2024 року за офіційними даними, РФ знищила в Україні більше як 130 тисяч житлових будинків, більше 3 тисяч навчальних закладів, 700 медичних установ та більше 70 церков. Це призвело до того що Україні доводиться шукати шляхи не тільки відновлення пошкоджених та зруйнованих об’єктів, а й переосмислювати підхід до запобігання гуманітарних катастроф.
Український уряд ще в 2022 році заявив що існують плани відновлення України після російських обстрілів одразу, не очікуючи закінчення війни. Такої ж позиції дотримуються і представники Єврокомісії, які заявляють що оперативне відновлення може не тільки допомогти ліквідувати наслідки російських обстрілів, але й дати новий імпульс розвитку ключових секторів української економіки. Логіка такого рішення полягає в тому, що Україна потребує негайного відновлення критичної інфраструктури, щоб мінімізувати гуманітарні наслідки російських обстрілів та забезпечити належний рівень функціонування державних функцій. Одним із інструментів реалізації стратегії відновлення України є участь наших міжнародних партнерів.
Насамперед треба зазначити роль профільних міжнародних конференцій відновлення. За час повномасштабної війни вже було проведено 3 міжнародних конференції з питань відновлення України: в 2022 році в Лугано (Швейцарія), в 2023 році у Лондоні (Великобританія) та в 2024 році у Берліні (Німеччина). Ukraine Recovery Conference за два з половиною роки доволі суттєво змінила підходи до того як визначаються методи та джерела відновлення України, основні акценти: це продиктовано тим що з часом змінився характер російських ударів та викликів, які стоять перед Україною.
Так, перша конференція з відновлення була проведена 4-5 липня 2022 року в швейцарському місті Лугано. Конференція проходила після деокупації Київської області, але до деокупації Харківської області та міста Херсон. На конференції 40-країн та 20 міжнародних організацій підписали «Декларацію Лугано», яка і наразі визначає основні принципи співробітництва України з іншими країнами в питаннях, пов’язаних з відновленням України від наслідків російської війни.
Основними принципами «Декларації Лугано» стали такі орієнтири на майбутнє
- Партнерство (країни-союзники зобов’язуються координувати свої зусилля в підтримці України);
- Прозорість та підзвітність, верховенство права в Україні;
- Процес відновлення має бути спрямований на імплементацію реформ на шляху України до ЄС;
- Процес відновлення України має базуватись на участі демократичного суспільства та громадських організацій;
- Процес відновлення має забезпечити сталий розвиток України відповідно до затвердженого плану до 2030 року;
- Процес відновлення має бути направлений на зменшення нерівності в українському суспільстві та посилити інклюзію всіх верств населення в процес прийняття рішень.
«Декларація Лугано» та затвердження принципів відновлення України в 2022 році чітко пов’язані з наданням Україні статусу країни-кандидата на членство в ЄС на саміті у Брюсселі 23-24 червня 2022 року та підтвердженні курсу країни на європейську інтеграцію.
Конференція з відновлення в Лугано також стала місцем затвердження курсу на формування декількох окремих фондів, які будуть направлені на відновлення України. Влітку 2022 року Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявляв що Україна потребує щонайменше 750 мільярдів доларів на відновлення. Пізніше Володимир Зеленський називав суму відновлення більше ніж трильйон доларів.
Основними джерелами фінансування відновлення України є власне українські бюджетні кошти, пільгові кредити та гранти країн-союзників та міжнародних партнерів, а також інвестиції приватного сектору чи пожертви приватних осіб чи компаній. Для позабюджетних внесків Україна започаткувала платформу United24. Українська позиція з 2022 року полягає в тому що одним з ключових джерел фінансування відновлення України мають стати конфісковані російські активи – це близько 300 мільярдів доларів. Західні партнери не поспішають передавати Україні заморожені російські активи і тільки влітку 2024 року, через 2 роки дипломатичної роботи українського МЗС, ЄС затвердили план передачі Україні 50 мільярдів доларів, які є прибутком від заморожених російських активів. Свої побоювання щодо передачі Україні всіх конфіскованих російських активів виражали як союзники України – такі як Німеччина, так і формально нейтральні країни (наприклад, Саудівська Аравія) чи Угорщина, яка прямо виступає проти такого кроку.
Якщо перша міжнародна конференція з відновлення в Лугано визначала основні теоретичні принципи співробітництва України з іншими країнами, то на конференції в Лондоні 21-22 червня 2023 року продовжилось формування конкретних загальноєвропейських програм по допомозі України. Найбільш важливим інструментом стало Ukraine Facility, засноване Європейською комісією. Угода щодо Ukraine Facility передбачає можливість для європейських країн мобілізувати для України до 50 мільярдів євро протягом 2023-2027 років (з них 38 мільярдів євро буде направлено на пряму підтримку державного бюджету України). Зміст плану Ukraine Facility також має 3 наскрізні напрями: “зелений” перехід», цифрова трансформація та європейська інтеграція України.
Також на конференції в Лондоні в 2023 році були оголошені нові програми підтримки українського відновлення
Була започаткована трирічна програма Великої Британії розрахована на 3 мільярди фунтів, та угода на надання Україні 1,76 мільярдів доларів Світовим Банком. Європейський Банк Реконструкції та Розвитку на полях Лондонської конференції з відновлення уклав угоду на 600 мільйонів євро з українськими енергокомпаніями – насамперед, такими як «Укренерго», «Нафтогаз», «Укргідроенерго». Ці угоди були покликані підтримати енергетичний сектор України після російських обстрілів енергетичної інфраструктури взимку 2023 року. Європейський інвестиційний банк в рамках Лондонської конференції уклав угоду з Україною про затвердження плану відбудови українських об’єктів на 840 мільйонів євро. На конференції в Лондоні український уряд також звернув окрему увагу на залучення приватного іноземного бізнесу до відбудови України – для цього була створена окрема коаліція – Ukraine Business Compact. В рамках зустрічей в 2023 році вдалось залучити більше 400 міжнародний компаній, які взяли на себе зобов’язання інвестувати в українському економіку.
Заданий тренд рішень, прийнятих на міжнародних конференціях з відновлення, продовжився і на конференції в Берліні, яка пройшла 11-12 червня 2024 року. Конференція проходила в умовах нової хвилі російських атак та українську енергетичну інфраструктуру – це визначило основні пріоритети та напрямки фінансування відбудови. Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль наголошує що внаслідок російських ударів до літа 2024 року Україна втратила 80% теплової генерації. А Президент Володимир Зеленський зазначав що Росія знищила більше 9 ГВт потужності виробництва електроенергії, що складає половину споживання країни. Це ставить перед Україною ряд гуманітарних викликів, які неможливо вирішити без міжнародної допомоги.
Ключовим викликом, який обговорювався на Берлінській конференції з відновлення, було питання децентралізації енергосистеми України
Щоб мінімізувати негативні наслідки російських ударів та забезпечити можливість реалізації опалювального сезону 2024-2025 рр. На Берлінській конференції були підписані угоди з США на надання 824 мільйонів доларів та з Німеччиною на 30 мільйонів доларів. Ці кошти планують направити на забезпечення надійності української енергосистеми. На конференції окремо обговорювалась ситуація в Харкові, де в березні 2024 року росіяни повністю знищили місцеву ТЕЦ. На конференції з відновлення буда досягнута домовленість що Світовий Банк надасть грант на 47 млн доларів, який буде спрямовано на закупівлю теплового обладнання для Харкова, а ЄС надасть додаткові 1000 генераторів та сонячні батареї, які мають використати для відновлення можливостей енергосистеми в Харківському регіоні.
Окремим питанням Берлінської конференції з відновлення стало обговорення «зеленого переходу» України – це було зумовлено тим що руйнація Росією більшої частини українських енергетичних потужностей спонукає України переосмислити ключові принципи видобутку та розподілення енергії. Зокрема так званий «зелений перехід» є однією з вимог до України на шляху вступу в Європейський Союз. В зв’язку з цим на Берлінській конференції була заснована «Платформа дій зеленого відновлення» та український уряд заявив що продовжує уніфікувати українське законодавство в сфері зеленої енергетики з нормами Європейського Союзу – це має не тільки полегшити технічну співпрацю та покращити ефективність допомоги конкретними технологіями, але й виконати зобов’язання України як майбутнього члена ЄС.
Список електростанцій, пошкоджених, зруйнованих або захоплених російськими військами з 24 лютого 2022 року.
На Берлінській конференції з відновлення продовжився тренд на спроби українського уряду залучити міжнародні компанії до інвестицій в Україну, що мало б допомогти відновленню постраждалих регіонів. Так, одна з ключових тез Володимира Зеленського на Берлінській конференції полягала в тому що Україна прагне отримати не тільки безповоротні гранти, але й залучити саме іноземні інвестиції, які надалі можуть принести прибуток іноземним кампаніям та розвивати перспективний український ринок.
Але як визнають як іноземні підприємці, так і українські учасники конференції, проблема з залученням інвестицій в Україну наразі полягає в тому, що більшість іноземних інвесторів побоюються вкладатись в українські проекти до закінчення війни, особливо в східних та південних регіонах України, які постійно потерпають від російських обстрілів. Основними причинами таких страхів є як боязнь руйнації українських промислових об’єктів, так і можливість зміни лінії фронту чи зміна політичної коаліції підтримки України – наприклад, посилення антиукраїнських сил в США чи ЄС. Тому, наприклад, Бельгійський державний інвестиційний фонд на полях Берлінської конференції шукав проєкти в які він може інвестувати саме на Заході України, адже там дещо менші ризики для інвестицій. Зокрема про це каже Віталій Кім, який в рамках Берлінської конференції намагався залучити фінансування для Миколаєва, який знаходиться поблизу лінії фронту і вважається зоною підвищеного ризику.
Окрім міжнародних конференцій відновлення, Україна залучає допомогу і на двохсторонніх конференціях відбудови. Наприклад, така конференція була проведена у Токіо 19-20 лютого 2024 року та мала назву Японсько-українська Конференція зі сприяння економічному зростанню та реконструкції. Японський та український уряди підписали більше 50 угод, які регулюють допомогу Японії в різних сферах відновлення: як гуманітарне розмінування, так і допомога в аварійному відновленні енергетичних об’єктів чи надання грантів для розвитку української економіки.
Окремо варто зазначити що процес міжнародної участі в відбудові України підтверджується не тільки в рамках міжнародних конференцій, але й в текстах двухсторонніх безпекових угод. Станом на липень 2024 року Україна підписала більше 20 безпекових угод з країнами-союзниками (здебільшого країнами ЄС чи НАТО) – всі країни-підписанти в тій чи інші формі зобов’язуються надавати Україні допомогу в відбудові після російських атак. Угоди з деякими країнами зазначають що ці країни будуть допомагати в відновленні конкретних регіонів України – так, Латвія та Бельгія прийняли рішення надавати цільову допомогу місту Чернігів та Чернігівській області. А уряд Італії зобов’язався взяти шефство над відновленням Одеської області. Уряд Чехії та чеські компанії взяли патронаж над Дніпропетровською областю, що дало можливість здійснювати інвестиції в регіон.
Окремим акцентом відновлення України на міжнародних конференціях та в двосторонніх угодах стала міжнародна участь в гуманітарному розмінуванні деокупованих українських регіонів, оскільки високий рівень замінованості місцевості перешкоджає як сільськогосподарських роботам, так і прямо загрожує безпеці мешканців. Міжнародні партнери беруть участь в фінансуванні навчання українських саперів, надають техніку для розмінування.
Міжнародні конференції з відновлення також використовуються для залучення прямої допомоги в український бюджет, яка має сприяти стабілізації макроекономічної ситуації в країні. Так, в 2023 році саме міжнародна допомога стала одним з основних джерел наповнення державного бюджету України: з 58 мільярдів бюджетних надходжень міжнародна допомога склала 42 мільярди доларів, а ключовими донорами були Європейський Союз (більше 19 мільярдів доларів) та США (майже 11 мільярдів доларів).
Для відбудови Україна потребує значної допомоги і міжнародна участь в відновленні дає можливість забезпечити не тільки стабільність держави під час війни, але й закласти фундамент для післявоєнного відновлення.
Ми створили цей матеріал як учасник об’єднання «Вікно Відновлення». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win