12-13 жовтня 2024 року у Києві Інститут Американістики за підтримки Посольства США в Україні провів US-Ukraine Media School.
Інститут Американістики присвятив першу ітерацію US-Ukraine Media School медійному висвітленню американсько-українських відносин та тому, як українські медійники можуть налагодити співпрацю з американськими колегами.
Інститут Американістики зібрав ключові поради з панельної дискусії з українськими медійниками, які працюють у США та мають досвід взаємодії з американськими медіа, а саме: Наталя Сольєва, прессекретарка Посольства України у США (2017–2022), продюсерка на First Coast News, Каміла Грабчук, колишня продюсерка Washington Post, авторка YouTube-каналу «Люди», Уляна Бойчук, журналістка-фрилансерка, яка живе та працює у США, Христина Зеленюк, журналістка-міжнародниця TSN, стипендіатка World Press Institute (США). Модерували дискусію Юлія Забеліна, політична журналістка, яка активно займається налагодженням контактів з американськими спікерами, та Владислав Фарапонов, голова правління «Інституту Американістики».
Соціальні мережі – цінний інструмент, доступний кожному
«Американським журналістам так само потрібна інформація про Україну, як і нам потрібні контакти з ними».
Наталія Сольєва
Для журналістів соцмережі слугують ефективною платформою не лише для висвітлення подій, а й для підвищення власної видимості. Завдяки активній роботі в соцмережах медійники значно збільшують шанси привернути увагу західних колег і налагодити з ними контакт.
Христина Зеленюк закликала українських журналістів публікувати більше коротких відео, зокрема, reels, shorts тощо про війну проти України англійською мовою. Це важливо як для просування власної роботи, так і для кращої уваги американських медійників до України.
Діалог з українською діаспорою
Спікери US-Ukraine Media School наголосили на важливості встановлення тісних зв’язків з українською діаспорою у США. Соціальні мережі спрощують пошук таких контактів, зокрема, Linkedin, який є дуже популярним у США. Згодом, через рекомендації діаспори, журналісти зможуть ефективно налагодити співпрацю і з американськими фахівцями.
Пошук вигідних точок зору в кризових ситуаціях
Під час кризи медійник може скористатися підвищеною увагою до події для налагодження нових контактів. Наприклад, у США багато хто прагне взяти коментарі в представників України, як офіційних так і експертів та інших журналістів, що дало б можливість для більш ефективної комунікації.
«Коли відбувається кризова ситуація, ви її завжди можете спробувати повернути в позитив для себе».
Наталія Сольєва
Готовність до нових форматів роботи
В українському медійному середовищі недооцінюють поширену в США практику «off the record» (неофіційне спілкування). Американські медійники часто використовують інформацію з власних джерел без прямого цитування та посилань. Українським журналістам, співпрацюючи із західними колегами в такому форматі, варто забезпечити індивідуальний підхід, активну взаємодію та побудову повної довіри.
Фокус на регіональні ЗМІ США
Під час US-Ukraine Media School спікери наголосили, що особливо перспективною для українських медійників може стати співпраця з регіональним ЗМІ США. Як пояснила Наталія Сольєва, регіони США поділені на медіаринки, з них топові Вашингтон, Нью-Йорк, Сіетл, Сан-Франциско, мають більше ресурсів і можливостей, тоді як менш рейтингові ринки відчувають брак фінансування. Через обмежені ресурси регіональні ЗМІ частіше шукають інформацію від зовнішніх джерел, що робить їх більш відкритими до співпраці. Крім того, жителі регіонів частіше довіряють місцевим медіа, ніж національним.
Висвітлення подій з різних боків
Українським медіа важливо допомагати іноземній аудиторії краще зрозуміти справжні причини та сутність подій. Це можливо завдяки всебічного аналізу. Наприклад, для зйомки репортажу про російсько-українську війну журналісти можуть взяти інтерв’ю і у військових, і в місцевого населення прифронтових територій. Каміла Грабчук розповіла, що саме такий підхід було використано під час її співпраці з Reuters. Спікерка також порадила збирати якомога більше особистих історій на місцевому рівні, які продемонструють американським ЗМІ, як війна впливає на людей.
Вміння бути в різних місцях та контекстах одночасно
Для своєчасного отримання інформації та оперативного реагування активність стала необхідністю. Уляна Бойчук поділилася, як їй вдалося поєднати роботу на адвокаційному саміті у Вашингтоні і засіданні Генеральної асамблеї ООН. Вона залишилася у Вашингтоні, допомагаючи у налагодженні комунікації з американськими медіа, але відвідала засідання Генасамблеї онлайн.
Думати з перспективи американця
Важливою ідеєю цієї панельної дискусії US-Ukraine Media School стало те, що українським медійникам варто шукати точки дотику з американськими. Особисті історії учасників російсько-української війни, залученість у ній американців, досвід окупацій селищ чи міст, висвітлення особливостей української культури, демонстрація спільних цінностей тощо потенційно зацікавлять американську аудиторію. Локальні медіа мають можливість виявляти такі теми на власному рівні і робити їх публічними.
При цьому спікери US-Ukraine Media School радять звертати увагу на конструктивне вирішення проблем, що періодично виникають під час різних форм співпраці з американськими медіа. Так, жителі містечка Батлер у Пенсильванії можуть запитати, чи закінчилася російсько-українська війна, що доводить необхідність пояснювати контексти для американців. Натомість висвітлення проблеми корупції в Україні чи захоплення Олексієм Навальним як російським опозиціонером в американських ЗМІ вимагатиме від українських журналістів уникнення надмірної емоційності та фахового пояснення ситуації.
Побудова нетворкінгу офлайн
У медіа-сфері те, кого знають журналісти, має не менше значення, ніж те, що вони знають. Спікери US-Ukraine Media School наголошували, що участь у заходах наживо не тільки сприяє обміну думками, але й дозволяє журналістам розширювати свій коло контактів, що, в свою чергу, відкриває нові можливості для співпраці та публікацій. Наприклад, Каміла Грабчук підкреслила, що знайомства українських журналістів з міжнародними колегами створюють можливості для співпраці у створенні та поширенні матеріалів. Уляна Бойчук навела приклад, як знайомство з журналістом «Newsweek» під час конференції допомогло їй згодом опублікувати статтю про американців, які загинули на російсько-українській війні. «Можливо, такий нетворінг не спрацює відразу, але це точно працює в перспективу», – додала журналістка.
Вміння представлятися за 30 секунд
Вміння лаконічно і змістовно відрекомендуватися насамперед важливе, щоб з ефективністю будувати нетворкінг. Уляна Бойчук зазначила, що представлення журналіста має містити 3 складові: 1) хто Ви, 2) у яких медіа Ви працюєте та 3) яка головна тема у Вашій професійній діяльності.
Вміння у стислій формі викласти ідеї, не вдаючись у деталі на перших етапах знайомства, дозволяє журналістам чітко передати суть власних повідомлень. Водночас подальша комунікація може стати тіснішою, що корисно для обміну досвідом між медійниками і свіжого погляду на створення та публікацію журналістських матеріалів.
Інститут Американістики провів US-Ukraine Media School за підтримки Посольства США в Україні. Погляди спікерів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.