ШУР-2023 закінчився, ми вітаємо наших випускників та згадуємо якими були ці пів року.
Стас Невмержицький, The Claquers
Найціннішим в ШУР був досвід отаких напівігрових брейнштормів. Це круто, коли люди різного віку, з різними поглядами, різним візуальним і читацьким смаком можуть оцінити одне одного. Я закликаю не покидати чат й в ньому іноді перекидатися ідеями, якось їх обсмоктувати й допилювати. Я за повноцінну співпрацю далі.
***
Я навіть на співбесіді сказав: я приймаю все, що мені дають, абсолютно відкритий, без критики. Тому що я заходив «табула раса» в усю цю медійну історію, нічого цього не знав. І кожен блок був відповіддю на мої питання, тим, чого я не міг знайти чи навчитися сам. Мені сподобалася відкритість всіх тренерів, що можна було спілкуватися не тільки під час воркшопів, але й потім. І взагалі оце спілкування — я давно не бачив оточення такої пасіонарності і синергії, коли всім цікаво робити щось краще і разом працювати над цим.
Віталій Улибін, «Полтавська хвиля», «Сіль»
Мені дуже сподобалося, що ШУР такий масштабний. Це не просто декілька лекцій онлайн, це і онлайн, і офлайн, це різні формати заходів, нестандартний підхід до роботи в групах. Навіть перший день нашого знайомства, коли ми збирали LEGO, — я думаю, це запам’ятається і реально змінить щось у професійному житті учасників ШУР і не тільки.
***
У мене знайомі питали: «Як там твоє навчання, як тобі там?». Я казав, що це як універ, але прикольно. Тому що тут не тільки лекції, тут є ком’юніті. Ви постійно на зв’язку, спілкуєтеся одне з одним. Коли зустрічаємося на сніданках, обговорюємо свої проєкти, ділимося ідеями, напрацюваннями. І ось це прикольно — що є ком’юніті, з яким ви можете поза навчанням підтримувати зв’язок.
Олександра Пилипенко, 6262.com.ua, 0372.ua
Для мене яскравий показник — те, що через півроку спільної тісної роботи в якийсь момент ти починаєш рахувати спочатку тижні, потім «о, 20 днів до виїзду, можна купити квитки». Ти рахуєш уже просто коли зможеш поїхати. Не всім і не завжди вдається зробити так, щоб людям хотілося повертатися до навчання.
Дмитро Жаботинський, «ДніпроTV»
У мене знайомі питали: «Як там твоє навчання, як тобі там?». Я казав, що це як універ, але прикольно. Тому що тут не тільки лекції, тут є ком’юніті. Ви постійно на зв’язку, спілкуєтеся одне з одним. Коли зустрічаємося на сніданках, обговорюємо свої проєкти, ділимося ідеями, напрацюваннями. І ось це прикольно — що є ком’юніті, з яким ви можете поза навчанням підтримувати зв’язок.
