Ми не підготували традиційні висновки наприкінці року, натомість зробили дещо інше: матеріал про те, як журналісти не втратили віру в себе й жагу до знань у складному 2022 році. Це інтерв’ю з керівником, тренерами та учасницями подій освітнього центру «Накипіло».
Освітній напрямок медіагрупи бере початок у 2015 році, коли команда їздила містами Сходу та тренувала громадянських журналістів. З 2016 до 2019 року в партнерстві з Deutsche Welle Akademie команда провела чотири Всеукраїнські форуми з громадянської журналістики, а з 2020 року в «Накипіло» розпочалася інтенсивна щорічна програма для редакторів й редакторок українських медіа — «Школа Універсальних Редакторів». У 2021 році до програм центру додалися лабораторії, хакатони та форуми з конструктивної журналістики, а після 24 лютого 2022 року з’явилися безпекові тренінги.
Понад те, тренери «Накипіло» проводять воркшопи з протидії фейкам та дезінформації, а також є сертифікованими тренерами DW Akademie, навчають інших тренерів із України та з-за кордону.
На початку грудня сталася вагома для освітнього напрямку подія — заснування окремого громадського об’єднання. Так медіагрупа «Накипіло» стала складатися з редакції, радіостанції, центру практичної освіти та медіабази.
Роман, співзасновник «Накипіло» та керівник освітнього центру, розповідає, що медіагрупа народилася не у мирні часи, а під час Революції Гідності, коли війна вже починалася.
«Всередині команди ми завжди розуміли, що росія схоче піти далі. Ми обговорювали, як тоді діятимемо, як працюватимемо. Коли наприкінці 2021 року ситуація почала погіршуватися — ми продумали план роботи, розписали можливі сценарії та власні дії в залежності від цих сценаріїв. Звісно, такого сценарію, який би передбачив все, що трапилося насправді, у нас не було».
Повномасштабне вторгнення росії змусило поставити діяльність освітнього центру на паузу, доки редакція в режимі 24/7 інформувала аудиторію Харкова, області та прифронтових міст, описуючи новини та важливі події.
Актуальність і потреба у професійному навчанні у перші місяці повномасштабної війни була незрозумілою, тож лише в липні команда освітнього центру змогла оцінити запити спільноти. Гостро відчувалася потреба в різних безпекових та організаційних питаннях: у правилах поводження на пропускних пунктах, в інформації, як комунікувати з військовими, як налагодити роботу редакції під час війни тощо.
Відповіддю на цей запит стала перша у 2022 році подія: онлайн-медіалабораторія для регіональних журналістів. Вона висвітила, як використовувати мінімум технічних ресурсів для роботи, що є актуальним для фахівців, які втратили обладнання або взагалі редакції, а також про безпеку журналістів.
Про ризики та як їм протистояти розповідали експерт із питань цифрової безпеки ГО «Інтерньюз-Україна», консультант Школи цифрової безпеки DSS380 Павло Бєлоусов та медіаекспертка, керівниця відділу безпеки ІМІ Ірина Земляна.
«Уже після старту медіалабораторії ми запустили третій набір до Школи Універсальних Редакторів і Редакторок. Це наш флагманський проєкт, що триває чотири місяці щороку. Тут учасники й учасниці створюють нове або прокачують наявне медіа та дійсно стають універсальними і найкращими», — додає Роман.
Ті, хто вже брав участь в освітніх програмах «Накипіло», знають секрет: у нас — найсильніші медіаексперти та експертки, максимум практики та внутрішнього тепла від команди тренерів. А ще після кожної подїії, хакатону, медіалаби чи школи залишаються спільні чатики, в яких відбувається магія: учасники діляться новинами і контактами, обговорюють проєкти та відчувають усі переваги нетворкінгу. Так ми в освітньому центрі дотримуємося однієї з наших цінностей: розбудови горизонтальних зв’язків в українській журналістській спільноті.
Юлія Гаюк, журналістка з Києва: «Після події у мене з’явилися знайомі колеги в різних містах України та з різних гілок журналістики. Я відкрила кілька нових інструментів і тепер можу їх використовувати. Крім того, переконалася, що рухаюся правильним шляхом і навчилася миттєво акумулюватися, коли необхідно».
Восени на сторінках центру пройшло опитування, яке дозволило краще зрозуміти вік, інтереси та потреби аудиторії. Адже саме на їхній основі в центрі формують програми нових освітніх можливостей.
Олена Гринюк, журналістка з Бучі: «Після 24 лютого потреба в професійному навчанні значно зросла. Це було внутрішнє відчуття, яке неможливо ігнорувати. А змінилась потреба, бо відповідальність журналістів не те що виросла, — вона стала надважливою складовою інформаційного фронту та контрпропаганди рф».
Роман відзначає, що аудиторія центру — це люди, яким не байдуже, якою буде українська журналістика сьогодні та завтра. Вони готові інвестувати свій час, докладати максимум зусиль, аби підняти свій особистий рівень компетенцій та рівень нашої журналістики загалом. Вони готові ризикувати та створювати свої медіа. І що дуже важливо — брати на себе відповідальність.
Центр практичної освіти «Накипіло» навчає безоплатно. Понад те, деякі з активностей передбачають фінансування після успішного проходження проєктів: наприклад, за написання статті в стилі конструктивної журналістики для учасників Хакатону є можливість отримати мінігрант. Це популяризує стиль конструктивної журналістики серед редакцій, а аудиторії з різних міст України дозволяє отримати доступ до якісних матеріалів.
У центрі переконані, що журналістика рішень під час війни залишається важливою: адже суспільству необхідний чіткий алгоритм дій у складних і часто непередбачуваних умовах, таких як ракетні обстріли, вимкнення електроенергії тощо.
«Я впевнена, що журналісти під час війни потрібні, аби протистояти ворогу».
З липня до грудня 2022 року Освітній центр провів у Івано-Франківську три Хакатони з журналістики рішень та три медіалабораторії для регіональних журналістів у онлайн-форматі.
Олена Лептуга, головна редакторка та тренерка «Накипіло» відзначає, що з настанням повномасштабної війни потрібно було щоразу мотивувати учасників структурувати власну роботу. Важливо пам’ятати, що вони є саме журналістами, а не активістами, та розрізняти волонтерську діяльність поза медіа та медійну діяльність.
«Я впевнена, що журналісти під час війни потрібні, аби протистояти ворогу», — зазначила вона під час розмови.
Журналістам, які лише починають власний шлях у професії, Олена радить зважати на кодекс журналістської етики. Це величезний захист і для них самих, і для редакцій, де вони працюють.
«Пораджу вчитися й дивитися, як це роблять професіонали. У «Накипіло» дві людини, що мають журналістську освіту, решта здобували навички “у полі”, а також беручи участь у різноманітних тренінгах, воркшопах, дискусіях тощо. Журналіст не має права зупинятися, сідати на жопу та казати: “Все! у мене стільки-то років журналістського стажу, я вже все вмію, мені нікуди розвиватися”. Якщо таке звучить — треба йти з журналістики».
Віктор Пічугін каже, що 2021 рік із пандемією та локдаунами і 2022-й, рік повномасштабної агресії росії проти України, змінили тренінги й воркшопи та зробили їх дещо складнішими.
«У 2022 році стало непросто проводити навчання, бо у багатьох учасників через російські обстріли української енергосистеми немає електроенергії та інтернету».
Разом із тим, Вітя зізнається, що йому до вподоби саме офлайн-формат, і в цьому плані стало краще, адже збиратися вживу стали частіше.
Катерина Дев’ятко, ВПО з Харкова, журналістка-фрілансерка, про потребу в професійному навчанні:
«У листопаді та грудні я багато проводила часу в пункті незламності, який знаходиться за чотири кілометри від мого дому. До нього я щодня їздила велосипедом. Одного разу, коли пізно ввечері поверталася додому, я зрозуміла, що моє прагнення вчитися, зусилля, які я докладаю, — це моя особиста відсіч російській агресії. Я вірю, що набуті в цей час знання зроблять мою роботу якіснішою та кориснішою для суспільства, у якому нам хочеться жити».
Від 2023 року, окрім Перемоги, в «Накипіло» очікують на різне:
Олена: «Я хочу, щоб важливість освіти не применшувалася, щоб учасники відповідальніше ставилися до неї, бо кожний тренінг, кожний медіалаб та кожна зустріч — це робота та підготовка тренерів і ми завжди максимально вкладаємося в це. Також хочеться, аби медійники мали доступ до світла, тепла, і щоби такі побутові штуки не відволікали їх від неформальної освіти».
Вітя: «Маю надію, що попри війну, ракетні загрози та постійні атаки безпілотників, ми будемо розвиватися та знайдемо нові цікаві рішення для наших тренінгів та аудиторії. Деякі з них ми вже знайшли та активно плануємо, деякі — знайдемо наступного року. Сподіваюся, що у 2023 році ми не тільки зможемо вистояти і прожити рік, а й станемо кращими та кориснішими».
Роман: «Очікую реалізації доволі амбітних планів на 2023 рік. Наскільки вони амбітні? Підпишіться на ресурси освітнього центру, аби не пропустити, і точно побачите!».
Наші соціалки:
ПІДПИШІТЬСЯ НА TELEGRAM-КАНАЛ НАКИПІЛО, щоб бути в курсі свіжих новин