Політики нам всім «допомагають», бізнес «рятує економіку», бренди «просто випадково» з’являються в кадрі. Перевірте в нашому тесті, чи вмієте ви відрізняти новину від замовного матеріалу.
На сайті медіа, присвяченому технологіям, виходить огляд на новий самокат марки «Везун». Медіа дає йому шість балів із десяти можливих, розповідає про хороший дизайн, але згадує, що в конкурентів за цю ж ціну запас ходу більший. Маркування «реклама» немає.
Коли текст згадує не лише переваги конкретного товару, а й недоліки — це нормальний матеріал, який допомагає читачам оцінити товар.
На сайті медіа виходить матеріал «Десять найкращих ліків від головного болю». Там згадуються різні виробники й ліки, описуються їхні переваги, а на назві одних пігулок стоїть гіперпосилання на сайт виробника. Позначки «реклама» знову ж таки немає.
Коли під виглядом корисної інформації читачеві приховано просувають конкретного виробника — це джинса.
«Якщо влада не ухвалить законопроєкт №22331, промисловість в Україні зупиниться», — голова металургійного комбінату «Металургметал» Михайло Сталевий.
Гучні заголовки із присмаком шантажу та іменем бізнесмена зазвичай натякають на замовність статті. Такі тексти часто замовляють, аби пролобіювати свої бізнес-інтереси та натиснути на владу за допомогою громадської думки.
Народний депутат подав законопроєкт, який обмежує повноваження поліції. Медіа зробило про це новину, розібрало текст законопроєкту та обговорило його з депутатами та юристами.
Якщо журналісти не просто розказали про ініціативу конкретного нардепа, а й критично її оцінили з незалежними експертами, джинсою це не є.
Ви бачите текст, що явно рекламує одного з міських забудовників. Тут немає помітки «реклама», а є «новини компаній». Це джинса чи добросовісна реклама?
Це порушення, і суттєве. Товари, що просуваються на сторінках медіа, мають бути марковані словом «реклама».
Новина із заголовком «Фонд голови ОВА В'ячеслава Котенка передав 20 дронів на фронт» це:
Попри добру справу, це все одно класичний випадок політичної джинси. Таким «новинам» місце на сайті ОВА, не в медіа.
У дитячій освітній програмі на ютуб-каналі медіа наполегливо демонструють, як діти в перервах між заняттями хімією п'ють сік виробника «Смачний».
Це продакт-плейсмент. Загалом закон його дозволяє, але така реклама має бути маркованою, навіть на ютубі. А от у новинах, у дитячих і в релігійних програмах продакт-плейсмент взагалі заборонений.
Місцева газета виграла тендер на висвітлення діяльності міськради. Тепер там часто пишуть про рішення сесій, ремонти трамвайних колій, проєкт реконструкції головної площі.
Якщо ці матеріали приносять користь читачам, не висвітлюють роботу міськради чи її посадовців лише в позитивному світлі — вважати це джинсою не можна, навіть попри договір. Утім, якщо законодавці колись ухвалять законопроєкт №12253, матеріали, оплачені з бюджету, потрібно буде маркувати окремо.
У титрах на початку й наприкінці відео вказується, що програма створена за підтримки бренду шоколадок «Енергія».
Це спонсорство, воно дозволене і законом, і журналістською етикою. Якщо спонсор не впливав на зміст журналістського продукту, він має повне право на згадку свого бренду на початку та в кінці матеріалу.
У місцевому «Парку хризантем» проводиться щорічний бал. У статті про це приводять цитату власника парку, нардепа Головатенка, який розповідає, що цьогоріч він зробив вхід на бал безплатним через скрутне становище містян.
Це — класичний випадок політичної джинси. Нардеп через медіа займається «гречкосійством» і здобуває політичні дивіденди.
Матеріал створено за підтримки Міжнародної програми розвитку комунікації ЮНЕСКО. Його зміст є виключною відповідальністю ГО «Центр практичної освіти Накипіло» і не обов’язково відображає офіційну позицію ЮНЕСКО