У 2024 році в Україні відкрили 85 справ за злочини проти журналістів, за даними Інституту масової інформації. Розуміти юридичну базу своєї діяльності, знати межі прав та обов’язків для журналіста — така ж невід’ємна частина роботи, як відточення навичок письма чи виразності дикції.
У матеріалі розповідаємо, які закони визначають, хто є журналістом, що таке Кодекс етики українського журналіста та ділимося ресурсами для правової допомоги медійникам.
Яке законодавство регулює журналістську діяльність?
Розпочати варто зі статті 34 Конституції України, яка передбачає:
«Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб — на свій вибір.
Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя».
Роботу медійників регулює Закон України «Про медіа». Він визначає терміни, пояснює, як має здійснюватися медійна діяльність. Понад те, надає інформацію про інші правові акти щодо цієї сфери:
- «Про електронні комунікації»;
- «Про забезпечення функціонування української мови як державної»;
- «Про кінематографію» ;
- «Про рекламу» ;
- «Про суспільні медіа України»;
- «Про інформацію»;
- «Про систему іномовлення України»;
- «Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста».
До переліку варто додати Закон «Про авторське право і суміжні права». Він визначає, які матеріали можна використовувати, як посилатися на джерела та коли використання заборонене (так, не можна додавати на сайт випадкове зображення з інтернету).
Не всі з цих законів стосуються безпосередньо медіа, проте вони визначають або пояснюють діяльність суміжних сфер, яка часто є і в журналістській роботі. До речі, термін «ЗМІ» у законодавстві не вживається, бо вважається застарілим.
Із цього списку нас особливо цікавить Закон «Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста», адже саме тут визначено термін «журналіст», а також права та обов’язки.
Хто такий журналіст?
«Журналіст — творчий працівник суб’єкта у сфері медіа, який професійно збирає, одержує, створює, редагує, поширює і забезпечує підготовку інформації для медіа», — вказує Закон «Про державну підтримку медіа…».
Важливо, щоби журналіст підтверджував статус відповідним документом від медіа або спілки, інакше йому можуть обмежити доступ до інформації.
Які права журналіста?
Закон визначає сім основних прав.
- Робити запис (письмовий, аудіо чи відео) під час виконання професійних обов’язків (крім випадків, передбачених законом).
- Відвідувати будь-які приміщення й заходи органів влади, бути прийнятими посадовими та службовими особами (крім випадків, передбачених законом).
- Не розкривати своє джерело інформації або відомості, які можуть на нього вказати (крім випадків, коли до цього зобов’язує суд).
- Збирати інформацію в районах стихійного лиха, катастроф, у місцях аварій, масових безпорядків, воєнних дій після пред’явлення документа, який підтверджує статус журналіста (крім випадків, передбачених законом).
- Поширювати свої матеріали під власним авторством або псевдонімом.
- Відмовитися від авторства, якщо зміст матеріалу після редагування суперечить переконанням.
- Мати вільний доступ до статистичних даних, архівних, бібліотечних і музейних фондів (якщо це не обмежено специфікою цінностей та особливими умовами схоронності даних).
У багатьох пунктах є уточнення про випадки, передбачені законом, коли журналіст не може поширювати інформацію або отримувати до неї доступ. На жаль, конкретних прикладів немає, проте основні причини можна знайти у законі «Про інформацію»:
«Право на інформацію може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку, з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя».
У законі «Про доступ до публічної інформації» визначаються, зокрема, поняття таємної, конфіденційної та службової інформації.
Якщо сумніваєтеся, чи не були порушені ваші професійні права, краще звернутися за юридичною консультацією. Де знайти правову допомогу — розповіли нижче.
Як показує практика, в Україні реєструють справи про порушення прав журналістів, проте не завжди вони доходять до подальшого розгляду. Наприклад, за 2024 рік лише шість із 85 справ передали до суду, за даними Інституту масової інформації.
Журналісти-розслідувачі часто перебувають у полі ризику. Згадаймо лише тиск одразу на кілька медіа у січні 2024 року. Тоді журналіст проєкту «Наші гроші» Юрій Ніколов, який спеціалізується на розслідуваннях зловживань у Збройних силах, отримував погрози. Приблизно в той же час команда Bihus.info опублікувала матеріал, в якому розповіла, що за редакцією слідкують приблизно рік.
Яскравий приклад — протидія розслідувачеві Михайло Ткачу. Він є потерпілим у 12 кримінальних провадженнях щодо перешкоджання професійній діяльності. За словами журналіста, частина з них відверто стоїть на місці.
Оприлюднення таких фактів важливо, адже необхідно їм протистояти, відстоювати права журналістів і нагадувати суспільству, що подібне поводження з медіа не має бути нормою. Розголос допомагає, особливо коли перешкоджати діяльності журналістів намагаються відверто сфабрикованою справою.
Подібне сталося з журналістом «Схем» Георгієм Шабаєвим. У липні 2023 році розслідувачі знайшли російський паспорт у судді Людмили Арестової. Після публікації Шабаєв дізнався, що на нього відкрите кримінальне провадження у справі про втручання в діяльність судді. Після публічного розголосу журналісту через кілька годин повідомили, що справу закрили за відсутності складу злочину.
Які обов’язки журналіста?
Журналісти стають не лише жертвами порушень власних прав, а й можуть відверто нашкодити, якщо не дотримуватимуться обов’язків, передбачених законодавством. Тож медійники мають:
- Поширювати достовірну інформацію та дотримуватися вимог Кодексу етики українського журналіста.
- Задовольняти прохання джерел щодо вказання їхнього авторства або збереження його у таємниці.
- Відмовлятися від доручення медіа, редакції чи редактора, якщо воно порушує закон.
- Представлятися та показувати посвідчення журналіста.
- Не поширювати матеріали з рекламними відомостями про виробника продукції, комерційні ознаки товарів чи послуг тощо.
Важливо, що у законі згадано Кодекс етики українського журналіста. Цей документ висвітлює випадки, де немає чітких правових важелів або важко знайти відповідь. Усього у кодексі 19 статей, які нагадують про забезпечення свободи слова, дотримання неупередженості, зберігання людських прав і гідності в журналістських матеріалах.
Збірник вказує, що відрізняє роботу журналіста від, наприклад, блогера, який не зобов’язаний спростовувати неправдиву інформацію, може поширювати плагіат і не може бути позбавлений свого статусу за порушення етичних норм.
Навіть Кодекс не завжди може дати чітку відповідь, особливо під час війни, тож для розв’язання питань етичності долучається Комісія з журналістської етики.
Хоч етика і здається поняттям філософським та абстрактним, шкода, яку журналісти можуть нанести людям неправдивою інформацією чи розкриттям джерел, є цілком реальною. Під час війни очевидним є приклад шкоди Збройним силам через публікацію даних про їхнє розташування, озброєння, особовий склад, переміщення тощо.
Але шкода також може відбуватися в етичних межах: коли немає відкритої загрози життю чи безпеці, але робота журналістів може спрацювати як ретравматизація. Медіаспільнота часто повертається до обговорення цього питання після великих обстрілів і трагічних подій, бо єдиної думки немає.
Наприклад, бурхливо обговорювали поширення фотографій родини Базилевичів, коли мати й три доньки загинули через ракетний обстріл Львова у вересні 2024 року. Критики зазнали фотографи Ліберови та Євген Малолєтка після обстрілу Києва у квітні 2025 року, які поширили фото напівоголених постраждалих.
Дехто вважає такі матеріали потрібними, бо вони нагадують про війну, не маскують трагедію. Інші люди не погоджуються: вважають, що іноземці, які не хочуть бачити нашу війну, залишаться незворушними в будь-якому випадку та прогорнуть навіть найстрашніші фото.
Доки єдиної відповіді немає, Інститут масової інформації надав рекомендації, як чинити з чутливим контентом, аби не ретравматизувати людей, зберігати межу та водночас описувати війну в Україні.
Де журналісту шукати юридичну допомогу?
Існує окрема сфера права, яка займається питаннями журналістської роботи: медіа чи масмедіа право. Якщо потребуєте захисту, шукайте допомогу в експертів, які розуміють специфіку вашої роботи, звертайтеся до спеціалістів саме у цій сфері.
В Україні існують центри правничої допомоги, гарячі лінії тощо, де журналісти можуть безкоштовно отримати юридичну консультацію.
«Центр демократії та верховенства права»
Як залишити запит: через електронну пошту info@cedem.org.ua.
З 2005 року організація розробляє та втілює медіазаконодавство, яке допомагає захищати свободу слова і права журналістів. Центр надає консультації електронною поштою, а на їхньому сайті є окремий розділ із відповідями на поширені питання. Буде корисним і путівник з роботи медіа під час війни в Україні, у якому зібрано законодавчу базу, корисні дописи, приклади поведінки, правила акредитації тощо.
Як залишити запит: через сайт, у Facebook, Telegram або на info@ppl.org.ua.
Платформа захищає права медійників із 2016 року. Засновники ГО Олександр Бурмагін та Людмила Опришко також створили посібник «Правові засади професійної діяльності журналіста». Це повноцінний підручник, де роз’яснено права медійників.
«Інститут розвитку регіональної преси»
Як залишити запит: у Facebook або на oksana.maksymeniuk@gmail.com.
Організація допомагає, навчає та підтримує медіа і журналістів. Тут можна отримати безкоштовну консультацію, допомогу в оформленні запитів, супровід розслідувальних матеріалів після публікації.
Як залишити запит: на сайті або на push@bihus.info.
Bihus.info створили власний проєкт для правової допомоги журналістам. На платформі «Свої люди» можна знайти надійного юриста поблизу або звернутися безпосередньо до команди проєкту. Також у базі можна знайти експерта, щоб отримати правовий коментар для матеріалу.
Як залишити запит: через форму.
Національна спілка журналістів України надає юридичну допомогу в рамках мережі Центрів журналістської солідарності. Їхнє завдання — полегшувати роботу українських та іноземних медійників під час війни. Тут також можуть надати засоби індивідуального захисту, технічну і психологічну допомогу, місце для роботи тощо. Наразі центри діють у Дніпрі, Запоріжжі, Івано-Франківську, Києві, Львові, Харкові та Чернівцях.
Правова гаряча лінія від ІМІ
Як залишити запит: за телефоном 050-44-77-063 або на info@imi.org.ua.
Інститут масової інформації розвиває медіасферу в Україні, досліджує та підтримує незалежні медіа, зокрема, юридичними консультаціями. Інститут також запустив сервіс Jmama, який має дбати про безпеку медійників. В окремому розділі на ресурсі зібрані відповіді на поширені юридичні питання.
Допомога за кордоном
Програма від Центру міжнародного правосуддя Сайруса Р. Венса безкоштовно надає юридичні послуги медійникам, які висвітлюють теми важливих суспільних інтересів. Важливо: допомогу надають журналістам, які знаходяться у США
Ще одна програма цього Центру. Вона розповсюджується на журналістів-розслідувачів з усього світу та має на меті захистити їхні права й життя. Допомогу надають як до публікації матеріалів, так і після.
Організація працює з невідкладним правовим захистом, стратегічними судовими кейсами, аби боротися за свободу слова, та створює локальні можливості для захисту журналістів.
Проєкт підтримує та захищає журналістів з ЄС і країн-кандидаток на вступ, у тому числі з України. Надає юридичну підтримку, психологічну допомогу, може допомогти з переміщенням.
Journalist Safety and Emergencies
Програма комітету із захисту журналістів, які знаходиться в Нью-Йорку. Надає юридичну допомогу, консультації з безпеки, психологічну чи медичну підтримку тощо.
Обкладинка: Вікторія Пліс
Цей матеріал було профінансовано Європейським Союзом. Його зміст є виключною відповідальністю автора та не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.
