Із бумом штучного інтелекту з’явився острах, що професії журналіста чи дизайнера зникнуть. Та це даремні побоювання. У нашому недосконалому світі на кожну перевагу є недоліки, а на кожну дію — протидія.
Варто звернути увагу на кілька факторів. Мовні моделі на кшталт ChatGPT, Bard та інші насправді не такі вже й розумні. Вони є лише набором даних, часом цензурованих. А для журналістики є щонайменше два важливі моменти: Як відрізнити статтю, яку писала людина, від штучного інтелекту? Як гарантувати, що ШІ-статті не містимуть фейків або пропаганди?
Кожне з цих питань зараз активно обговорюють на Заході. Наприклад: а що, коли ця стаття, яку ви майже дочитали до кінця, насправді була написана за допомогою ChatGPT? Як її відрізнити від звичайної?
Наприклад, є сервіс Undetectable.AI. В нього можна завантажити текст статті, і він спробує проаналізувати її. На жаль, українську він не розуміє. І це ще одна проблема саме для нашого контексту: неможливо вирахувати статтю, яку писала не людина, якщо інструменти знають тільки англійську. 
Далі йдуть фейки та пропаганда. Багато хто каже, що ми живемо у світі «післяправди», і це дійсно так. Зараз одну й ту саму подію можна подати під такою кількістю кутів, що першочергова інформація загубиться. До того ж обмеження ChatGPT можна обійти. Його вже неодноразово «примушували» писати, як красти машини, вигадувати схеми та шукати вразливості на сайтах. То чому б не примусити чатбот написати статтю про українських рептилоїдів, які планують захопити Всесвіт? Власне, чому б ні.
Все, Штати приховують справжній характер досліджень на території України! А далі цю статтю можна залити в програму, яка робить озвучку, підібрати моторошні фото з науковцями у захисних костюмах і зробити з цього відео. Ми маємо статтю, фото та відео; останнє, до речі, можна опублікувати в соцмережах. Якщо додати ще прізвища у статтю, це додасть авторитетності. Власне, ми це і зробили.
Звісно, варіант із рептилоїдами занадто неправдивий, проте можна вигадати іншу тему. Уже зараз багато видань почали використовувати ШІ у власних статтях, але не всі їх позначають як такі, що були написані не людиною.
За цією проблемою слідом йде стереотипізація. Відомі випадки, коли сервіси, що генерують світлини за текстом, створювали стереотипні зображення. Наприклад, коли ШІ мав згенерувати «людину, яка прибирає», усі зображення були жіночими.
Гендерні, расові та інші стереотипи є проблемою для штучних моделей, яку намагаються побороти автори технологій. Тому в ЄС обговорюють, як обмежувати можливості ШІ. Італія взагалі заборонила ChatGPT. Відтак, принаймні в Італії журналісти можуть не переживати: їх не замінить чатбот.
Окей, а чи є хоч якісь плюси для медіа?
Попри весь негатив, насправді мовні моделі є потужними інструментами. Наприклад, платна версія ChatGPT може зробити розшифровку статті, стисло переказати подкаст або створити план з вивчення чогось нового. Поки я писав цей рядок, ChatGPT створював план на місяць для вивчення конструктивної журналістики із посиланнями на лекції та тексти.
