Від російських ракетних і дронових атак страждає житлова забудова. Сотні частково або повністю зруйнованих будинків у різних містах України потребують відновлення. Виникають ситуації, коли влада хоче знести пошкоджене й на дороговартісний землі побудувати нову будівлю з більшою поверховістю.
Чому виникають проблеми та як цьому зарадити на прикладі конкретних кейсів розбиралися «Накипіло.Освіта» та спеціаліст із питань відбудови й відновлення, член правління коаліції громадських організації за відбудову RISE Ukraine, голова правління ГО «Антикорупційний штаб» Сергій Миткалик.
«Ми створювали дорожню карту відновлення на прикладі трьох областей. Узяли Житомирську, Харківську й Запорізьку області та спільно з іншими громадськими організаціями виявляли проблеми і пропонували до них рішення. У процесі роботи над картою визначили, на наш погляд, пріоритетні проблеми, які виникають у процесі відбудови. І перша проблема, яку ми помітили, — знесення пошкоджених будинків за сумнівних правових підстав на дороговартісний землі», — зазначає Сергій.
Кейс 1. Київ, Жилянська 116 А
У жовтні 2022 року у житловий будинок початку ХХ століття влучив дрон і частково зруйнував його. Мешканці хотіли відновити об’єкт, але влада мала наміри знести 120-річну споруду й побудувати нову багатоповерхівку.
Через три дні після руйнування КМДА ознайомила мешканців будинку з експертизою, за якою будинок визнали аварійним і хотіли знести. Активіст Семен Широчин зареєстрував петицію, яка хоч і набрала необхідну кількість голосів, була відхилена. Тоді мешканці будинку створили ОСББ і замовили незалежну експертизу, яка показала, що будинок можна відновити. КМДА призначила додаткову експертизу.
«Третя експертиза теж не показала, що будинок потрібно знести. Загалом у нас є три експертизи, і в жодній це конкретно не вказано. Остання експертиза була восени минулого року: у ній написано, що потрібно зробити ще дообстеження. З того часу ніяких зрушень не було. Люди втомилися, а влада намагається підбити нас на житлові сертифікати й підписати згоду на знесення будинку. Людей по одному викликають на розмову до департамента архітектури та будівництва.
Є й інша проблема. Нас навіть не внесли в перелік зруйнованих чи пошкоджених будинків, тобто за паперами наш будинок цілий і неушкоджений. Ми про це дізналися нещодавно. Наскільки я розумію, це може бути через те, що є три експертизи, і в жодній не вказано, що будинок підлягає демонтажу. Тому вони не можуть внести його в реєстр зруйнованих будинків. Але ми не здаємося, будемо шукати виходи, комунікувати з владою», — розповіла голова ОСББ будинку на Жилянській Тетяна Махрінська.
Кейс 2. Харків, Свободи 11/13 та Мироносицька 32,34
У березні 2023 року у Харкові прийняли рішення знести одразу три аварійних житлових будинки в центрі міста. Два будинки розташовані на вулиці Мироносицькій поруч із Харківською ОДА. Вони були пошкоджені у березні 2022 року, коли росіяни ракетними ударами намагалися знищити держбудівлю. Третій будинок на вулиці Свободи постраждав від ракетної атаки у вересні 2022 року. Всі три будинки є сусідніми.
Мешканці не погоджувалися з рішенням влади, актами обстежень і висновками експертиз. Вони виходили на мітинги, долучали медіа, шукали кошти на проведення незалежної експертизи, писали звернення до влади й до НАБУ та прохання скасувати рішення про демонтаж будинків до керівництва міста.
Знайшовши численні порушення в документації експертизи, жителі будинку на вулиці Свободи навіть звернулися до суду. Харківський окружний адміністративний суд задовольнив позов і скасував рішення регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки про знесення будівлі. Восени 2023 року на засіданні регіональної комісії усі три будинки визнали такими, які підлягають відновленню.
Кейс 3. Запоріжжя, Зестафонська, 8
9 жовтня 2022 року під час російського масованого ракетного удару по Запоріжжю був зруйнований під’їзд багатоповерхівки на вулиці Зестафонській. Після трагічних подій більшість мешканців будинку просили не відновлювати будівлю, а надати їм житлові сертифікати на нове житло в іншому місці.
Спочатку влада вирішила все ж відновити будинок. На це постановою Кабміну №770 від 25 липня 2023 року виділили 249 мільйонів гривень із державного бюджету.
2 серпня 2023 року Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області оголосила відкриті торги з особливостями по об’єкту «Капітальний ремонт житлового будинку по вул. Зестафонська, 8 з відновленням несучих конструкцій після потрапляння боєприпасів в м. Запоріжжя». Очікувана вартість — понад 274 мільйона гривень. Торги згодом відмінили з урахуванням рекомендації здійснити додатковий аналіз цін на будівельні матеріали від Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України.
25 вересня 2023 року Служба знову оголосила відкриті торги на ремонт цього будинку. Очікувана вартість закупівлі була понад 181 мільйон гривень, але ці торги також відмінили через відсутність пропозицій. Запорізька міська рада визнала повне відновлення будинку економічно недоцільним. У ньому вирішили відремонтувати перші два під’їзди, ще два — знести та надати їх мешканцям житлові сертифікати.
1 травня 2024 року ДП «Місцеві дороги Запорізької області» прозвітувало про укладену угоду на розроблення проєктної документації з реконструкції. Вартість угоди склала 1 мільйон 149 тисяч гривень. До трагічних подій цей будинок налічував чотири під’їзди й 144 квартири, а після реконструкції там буде два під’їзда на 72 квартири.
Чому мало історій про щось добре, але багато, як усе погано
Під час активних бойових дій мало хто розказує про хороше. Люди обговорюють проблеми, та коли все добре — неохоче про це повідомляють. Не хваляться історіями, які б надихали, бо розуміють: раз прилетіло, може і вдруге прилетіти.
«Будь-яке відновлення потребує часу і коштів. Мало хто демонструє успішні кейси, проте успішні історії є. У Києві показовий кейс був на Лобановського. В столиці на 12 багатоповерхівок, які були пошкоджені чи зруйновані, виділили 500 мільйонів гривень. Не без того, що влада там пропіарилася, але все пройшло вдало, люди задоволені. Зараз там все добре, люди роблять ремонти і живуть», — каже Сергій Миткалик.
Проблеми відновлення частково зруйнованих будинків та як їх уникнути
- Слабка комунікація з людьми, власниками чи співвласниками будівель, відсутність громадських обговорень.
«Звісно, жителі не є фахівцями і не можуть самостійно приймати рішення щодо знесення чи відновлення пошкодженого будинку. Та вони мають максимально залучатися до процесу, мати можливість ознайомитися з висновками експертних комісій. І якщо результат їх не задовольняє — мати змогу замовити незалежну експертизу, громадські обговорення тощо», — пояснює Миткалик.
- Відсутність майданчику для спілкування людей, постраждалих від російської агресії.
- Недостатня прозорість, підзвітність, унормованість і цифровізація процесу відбудови.
«Досі немає чіткого алгоритму порядку виділення коштів. Когось задовольняють житлові сертифікати, когось ні. Людям складно розібратися, яку компенсацію вони отримають і чи отримають взагалі, як нове житло буде збудоване, як швидко, з яких матеріалів. Ми не бачимо кошториси у відкритому доступі, ціни на матеріали не є публічними, тож відбуваються завищення цін і зловживання під час тендерів на відновлення. Сюди ж віднесемо й відсутність пріоритизації відбудови, коли немає критеріїв відбору об’єктів», — описує проблеми Сергій.
- Відсутня стандартизована система інформації про залучення інвестицій.
- Дефіцит кваліфікованих спеціалістів у сфері відбудови.
- Значне зниження фінансування відбудови на 2024 рік.
«Фактично гроші були розподілені на армію, і відповідно, темпи відновлення дуже сильно знижені», — констатує Сергій Миткалик.
Ми створили цей матеріал як учасники Мережі «Вікно Відновлення». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.
