Що можуть зробити Facebook, TikTok чи Google, аби не знищити свободу слова під час війни? Вперше в Україні створено посібник, який дає чітку відповідь. Він пропонує практичні рекомендації для компаній, що володіють соціальними платформами, — як захищати права користувачів, не поширювати дезінформацію і не шкодити людям, які живуть у країні, охопленій війною.
12 березня 2025 року експерти ГО «Інтерньюз-Україна» та International Media Support (IMS) презентували Посібник з управління ризиками в умовах надзвичайних ситуацій, збройного конфлікту та криз. Документ створено за підтримки UNESCO та уряду Японії, і він уже став унікальним кейсом, що може бути корисним не лише Україні.
«Під час російської агресії Україна потребує допомоги й у збереженні інфобезпеки та цілісності. Наша мета — досягти ефективної протидії дезінформації та мові ворожнечі й водночас забезпечити доступ користувачів до інформації», — каже Нюнне Сторм Рефсінг, технічна радниця IMS і співавторка посібника.
Що аналізували експерти?
Команда дослідила, як міжнародні платформи обмежують або модерують контент, пов’язаний з повномасштабним вторгненням Росії — зокрема в Meta, TikTok та Google. На основі цього аналізу сформували 10 рекомендацій, що допоможуть платформам приймати зважені рішення без шкоди для свободи слова.
Серед ключових рекомендацій:
- Не видаляти контент, який документує воєнні злочини
- Оперативно видаляти дезінформацію, мову ворожнечі та контент, згенерований ШІ, який вводить в оману
- Забезпечувати доступ до перевіреної публічної інформації у період кризи
- Враховувати український контекст під час модерації контенту
- Працювати з місцевими експертами — зокрема, щоб отримувати достовірну інформацію з тимчасово окупованих територій
«Посібник має не лише стати інструментом для роботи в сучасних українських реаліях, а й допомогти тим країнам, до яких так само може прийти війна», — зазначає Павло Бєлоусов, експерт із цифрової безпеки та один з авторів посібника.
Документ також покликаний допомогти налагодити ефективну співпрацю між платформами, медіа та громадянським суспільством. Разом з основною частиною розроблено додаток, який деталізує рекомендації та адаптаційні механізми для інших країн.
Хто долучився до створення?
До розробки посібника залучили 24 експертів і експерток, серед них:
- Ярослав Юрчишин, голова Комітету Верховнї Ради України з питань свободи слова
- Ганна Красноступ, директорка департаменту інформаційної політики та інформаційної безпеки Мінкульту
- Ігор Розкладай, заступник директорки ЦЕДЕМ
а також представники громадських організацій і медіа, які щоденно працюють у сфері свободи слова та цифрових прав.
Де ознайомитися з посібником?
Посібник доступний у двох мовах — українською та англійською. Завантажити або переглянути його можна за посиланням.
Цей матеріал було профінансовано Європейським Союзом. Його зміст є виключною відповідальністю автора та не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.
