Skip to content Skip to footer

ШУР-2025: «Це було найкраще рішення року»

Школа універсальних редакторів завершилася. Ділимося враженнями наших учасниць й учасника. Для когось програма стала поштовхом до запуску власного медіа, для когось — способом упорядкувати командну роботу чи подолати синдром самозванця. Хтось відкрив нові формати й почав упроваджувати їх одразу, а хтось знайшов у ШУР підтримку колег та відчуття, що рухається в правильному напрямку.

Владислава Присяжнюк, журналістка, редакторка Суспільне Новини

«Я, як людина, в якої взагалі не було досвіду такого навчання, дуже боялася і сумнівалася, чи подавати заявку. Коли приїхала сюди, у перший день так переживала, як сліпе кошеня. Але справді зібралась класна команда. У мене зі всіма склався контакт і був обмін знаннями.
Я працюю віддалено тому не дуже знала, як працюють інші редакції. А тут почула стільки цікавих історій і прикладів, небанальних управлінських порад, які вже застосовую.
Вау організація, вау люди, страхи на багато речей зняті, бо раніше, ну, оцей синдром самозванця, бо тобі постійно здається те, що ти чогось не можеш, що хтось робить краще. Але по факту, коли я повернулася у редакцію поспілкувалася з продюсеркою, вона така: “Круто таке навчання, я би теж поїхала”. Кажу: “Ну все, вже поїхала я”.
Я думаю, що хотілося б, щоб через певний час ми зустрілися, і я вже представляла власне медіа. Дуже класно, що з нами залишаються знання і контакти людей, до яких завжди можна звернутися».

Тетяна Щербатюк, головна редакторка I-VIN.INFO

«“Накипіло” — це дуже крута команда на 100%. Щоб згадати все і всіх відзначити, я перепрошую, це я буду годину-півтори розповідати.
Це дуже класно, коли ти маєш змогу не тільки під час навчання щось обговорювати, а ще й за лаштунками. Все одно ти щось почуєш для себе корисного, цікавого, і думаєш: “У них так — здавалося б, не звертав уваги. А чого я не звертав уваги? Це ж так класно”.
Мені дуже зайшло, що команда зібралася така, що ми щиро і відверто говорили, особливо про управління редакцією, бо це болить усіх редакторів. І коли всі розповідали про свої болі, це було круто. І ти так думаєш: “А треба це взяти ще до уваги”».

Григорій Пірлик, випусковий редактор Новини Приазов’я

«Дуже сильна сторона проєкту в тому, що вам вдається залучати не просто лекторок, а амбасадорок свого напрямку. До речі, про Євгенію Дроздову я забув сказати — видно, що людина цим займається докладно, зацікавлює і заохочує приєднуватися. Оксана Расулова, Анастасія Руденко — це двигуни прогресу у своїй сфері, яким цікаво, які запалюють і добре пояснюють.
Мені було корисно, що домашнє завдання, над яким справді треба було попрацювати, формує внутрішню картину в голові, що можна зробити. І що ще було доречно й цікаво — під час занять з грант-менеджменту розповідали про організації, яким можна подаватися вже зараз, оформити заявку. Це дало поштовх — принаймні спробувати. Дуже дякую».

Юлія Володченко, ГО «Антикризовий медіа-центр»

«Я не пожалкувала, що подала сюди заяву, пройшла співбесіду і потрапила на навчання. Для мене на цю мить був дуже важливий менеджмент у команді, як це все впорядкувати.
А щодо формату, хотілося б більше офлайну саме для того, щоб з колегами спілкуватися. Бо коли нас на деяких навчаннях розподіляли по кімнатах, оце було прямо класно. Ми там: “А що в тебе? А як у тебе?”. Це індивідуальне спілкування, оці всі фішки — у кого як? І ти розумієш, що не така вже й велика в тебе проблема. В усіх такі ж самі, і вони якось з цим упораються. Тобто й у тебе вистачить сил це зробити.
Не вперше беру участь у різних заходах від освітнього центру “Накипіло”. Дуже крута команда. Дякую вам за все».

Марія Кабацій, журналістка

«Я була на роздоріжжі, коли подавалася на програму. Я розуміла, що в мене звільниться час, і думаю: “Боже, нарешті настав той час, коли я зможу нормально повчитися”.
Для мене це була крута нагода згадати, як це — вчитися довго, як це важко, але який це дає результат і наскільки важливо для твого зростання.
Що вам вдалося зібрати таку команду, де ми можемо вчитися одне в одного. Наприклад, я можу вчитися у Влади — щось спитати про SMM. Я можу повчитися в Григорія його вмінню працювати з інструментами ШІ. Я можу повчитися у Вікторії її цілеспрямованості й умінню ставити задачі та отримувати відповіді.
Мені подобається відчуття, яке дає кожен блок: “Я стільки всього можу!”
Майже кожна лекція давала внутрішнє відчуття структуризації знань. Якщо вони вже були, вони впорядковувалися, і ти такий: “Ну так, я крутий, я можу це, я можу те”.
Це дуже круте відчуття, яке у моменті, коли ти не розумієш, куди рухатися, дає підтримку й розуміння, що ти крутий і зможеш застосувати знання».

Надія Зонтова, головна редакторка Словʼянські відомості

«Я хотіла подякувати за таку круту програму. Вона для мене була дуже вчасна. Раніше я вже заповнювала заявку, але не продовжила. Коли оголосили набір цього разу, подумала: “Ні, треба йти”. І сталося так, що саме тоді ми виграли грант.
Тому я це навчання сприймала як план дій. Я працюю давно, маю усталені правила й підходи. А тут вирішила впроваджувати те, що кажуть розумні люди. Воно зі скрипом, але йде. Зміни бачу й далі будемо впроваджувати.
У цілому дуже дякую за це навчання і за практичні кейси. Бо лекції лекціями, а практичні блоки — це супер».

Вікторія Нянько, керівниця новинного відділу, авторка довгих форматів 18000

«Мені сумно, що це все завершується, бо нагадує випускний. Але я щаслива, що пройшла цей шлях, і, здається, доволі успішно.
Хотіла подякувати за людей, за тренерів. Я здогадувалася, що медійники — хороші люди. Підтвердила свою думку: це дуже відкриті й щирі люди, які не ховають досвід, а навпаки радо діляться.
Щодо блоків — вдячна за їхню різноманітність. Це ж суть програми — показати редактору всі напрямки. Навіть у тих блоках, де відчувала себе нулем, я раділа, що не повний. А де здавалося, що «не моє» — іноді підтвердила, а іноді відкрила нове. «Ого, це ховалося для мене».
Прийшла сюди за досвідом. І я його отримала. ШУР мене не змінила, а доповнила».

Олександра Шилова-Маркіна, редакторка PTV.UA

Олена Круглова, Краматорськ пост

«Я потрапила сюди бо мій шеф-редактор порадив податися. Спробувала, пройшла, дуже хвилювалася.
Відчуття невпевненості на посаді — завдяки ШУР я його подолала. Коли подавалася, я лише три місяці була головною редакторкою. І після кількох психотерапевтичних консультацій або наших лекцій, коли мені сказали: «Олено, не треба себе знецінювати», я зрозуміла це.
Тоді я бачила перед собою дуже багато роботи. Зараз її не менше. Але я точно знаю, що потрібно робити і як.
Я переоцінила деякі моменти, з якими спочатку не погоджувалася. Зрозуміла, що помилялася, і краще стала розуміти своїх колег.
Я дуже вдячна лекторам — щирим, готовим ділитися досвідом і концентрованими знаннями. Дуже вдячна і команді.
Мені справді сумно, що все закінчується, як у школі. Проте це було круто».

Дарія Нагорна, журналістка, редакторка ko.media

«Мене сюди відправила колишня керівниця з посилом, що тут багато перспектив. Я не вперше чую, що керівники інших медіа направляють працівників саме сюди. Це знак якості. Вони готові відпускати людей, щоб ті повчилися. Значить, тут є чому вчитися.
Я протягом навчання дивилася на нього як на університетський курс. Це два роки навчання. Я могла б їх сміливо викинути й сказати: “Давайте сюди, я готова з вами два роки вчитися”. Бо я бачу від ШУР більше сенсу, ніж від років в університеті.
І ще одне — ви створюєте професійне ком’юніті журналістів. У час війни це особливо важливо.
Можливо, не всім варто робити навчальні курси, якщо вони не готові віддаватися й просто виконують рутину. Але у вас є віддача. Ви багато чого даєте нам, і натомість нам хочеться дати вам. Це синергія. Це супер. Ви робите величезну річ, змінюючи кожне життя окремо і загалом картину журналістики».

ШУР 2025

Фото: Вікторія Пліс

Залишити коментар